Українська освіта стала однією зі сфер, яка чи не найбільше постраждала він повномасштабної війни. Окрім беззаперечної шкоди для самих здобувачів освіти, які втратили роки очного навчання, соціалізації та власне якісного процесу засвоєння матеріалу, йдеться також про матеріальне ушкодження закладів освіти, зарплату вчителів тощо.
Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий прийшов на посаду в розпал вторгнення, сам повернувся з фронту до виконання нових обовʼязків. Він дав інтервʼю виданню ВВС й розповів про виклики та реальні проблеми освітньої системи в Україні зараз.
Найцікавіше з розмови переповідаємо тобі далі на vikna.tv.
Підвищення зарплати вчителів: чи варто очікувати
За словами Оксена Лісового, нинішня зарплата вчителів його, як міністра, громадянина та батька, не влаштовує.
— Середня зарплата вчителя — це 12 тис. грн. Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Педагоги-дошкільники соціально маргіналізовані: у них взагалі там шість тисяч заробітна плата. Їм доплачують до мінімуму, розумієте? І це неприйнятно, — каже Оксен Лісовий.
Водночас він зазначає, що Закон про освіту передбачає підвищення зарплати вчителів до трьох прожиткових мінімумів. І хоч держава дотримується цього положення, однак з деяким набором інструментів.
— Коли прожитковий мінімум буде вісім тисяч гривень?
— Це буде тоді, коли бюджет отримає для початку хоча б вільних 50-60 млрд додаткових коштів. Я не буду на камеру озвучувати видатки на оборону.
Але цих місячних видатків вистачить для того, щоб підняти заробітну плату усім вчителям на рік, — зазначив міністр освіти та науки.
Очне навчання під час війни: виклики для шкіл
Для облаштування очного навчання у школах України, влада ще минулого навчального року розпочала підготовку укриттів для безпечного перебування там дітей.
— Як навчатимуться діти у школах без укриттів?
— У багатьох громадах знайдені рішення, попри те, що школи не мають сховища. Наприклад, використання сховищ в сусідніх будівлях, закладах, установах тощо.
Але так, здебільшого це школи, у яких з певних причин не можна збудувати сховища. Або вони вже дуже малокомплектні, або у них дуже специфічна геологія, — відповів Оксен Лісовий й зазначив, що рішення для таких шкіл є дуже дорогими або потребують креативного підходу.
Зокрема, розроблена Кабміном, ДСНС, МВС та Міносвіти методика, яка розподіляє розташування закладів освіти на червоні та зелені зони. Рішення, які розробили відповідно до цих зон, дозволяють дешевше і швидше обладнати цей простір безпеки.
Найпростіші рішення громади обладнали вже, деякі — встигнуть це зробити до жовтня.
— Це найпростіші рішення, такі як габіони (просторова сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами — ред.) і виготовлення відповідно металевих віконниць, щитів на вікна і так далі. Деякі рішення складніші, там де йдеться про підсилення перекриттів, наприклад, бетонних. Це рішення, яке потребує кількох місяців для його реалізації.
Не може бути єдиного підходу, як спочатку думали, що ми укриття будемо будувати в кожній школі, — висновує Оксен Лісовий, посилаючись на вартість таких будівництв.
Водночас повністю закрити цю потребу планують протягом наступного року.
Блекаути та освіта: як будуть жити школи
Окремою темою є підготовка освітнього процесу до блекаутів, коли складно влаштувати не лише очне навчання, а й дистанційне.
— Чи є план для шкіл на випадок блекаутів?
— Сьогодні у нас вже більше ніж 80% шкіл обладнані альтернативними джерелами електроенергії та опалення.
В умовах відключення світла, особливо незрозумілих графіків, аварійних відключень — не дай Боже будуть продовжуватися атаки — школа стає єдиним осередком, де дійсно можна навчатися, тому що онлайн-освіти тоді вже і не буде, — зазначив міністр освіти та науки України.
Що робити тим дітям, які не матимуть можливості відвідувати школу офлайн? Оксен Лісовий каже — єдиним варіантом стане асинхронне навчання.
— Будемо пропонувати ресурси нашої школи онлайн, будемо пропонувати вчителям записувати уроки та скидати дітям, щоб вони могли продивитися й отримати завдання. Будемо ухвалювати, знову ж таки, гнучкі рішення, — зазначив він.
Освіта та мобілізація: проблема відтоку молоді
Україна стикнулася з небаченим раніше масштабом відтоку молоді з країни. Оксен Лісовий зазначає, що проблем тут кілька — виїзд найбільш здібних вступників за кордон та привабливість вищої освіти в Україні.
Водночас журналістка ВВС зазначила: юнаки бояться мобілізації, тож частими є випадки виїзду з України ще хлопців у старших класах школи.
— Причини страху полягають в тому, що над ним системно працює противник. З цим страхом не працюють батьки, і недостатньо попрацювала школа, щоб позбавитися цього побоювання.
Треба запевнити в іншому, в цінності того, щоб мати свою країну. Це твоє, твоя власність. Це твоя держава. І ти її громадянин, ти, власне, її власник.
Ти призначаєш менеджмент в цій країні, ти володієш її активами, як матеріальними, так і нематеріальними. Це твоє, — каже Лісовий.
— Як їм передати це відчуття?
— Треба пояснити, чому мати свою країну і захищати свою країну — це про твій особистий успіх. Тому що це інструмент твого успіху, — наголосив міністр освіти.
Він також зазначив, що зміна предмета Захист України саме про це, а не про мілітаризацію суспільства.