Благовіщення — одне із Дванадесятих свят, що є найбільш шанованими у східній церкві, у новоюліанському календарі припадає на 25 березня.
В цей день вшановують те, що Діва Марія почула від божого посланця Архангела Гавриїла звістку про її непорочне зачаття сином Божим і прийдешнє Різдво Ісуса Христа.
Суспільне Культура розповідає про зародження свята, його вшанування Ярославом Мудрим, яка молитва пов’язана з Благовіщенням, як воно представлене в українських звичаях і віруваннях.
Як про Благовіщення згадують в Євангелії
Леонардо да Вінчі, «Благовіщення», близько 1472–1476, олія і темпера на тополевій панелі, 98 × 217 см, Уффіці, Флоренція. Суспільне надбанняВ Євангелії від Матвія (1, 18–25) згадується, що на час, коли Діва Марія і Йосип із Назарету заручилися та готувалися до одруження, він виявив, що вона вагітна.
Святий Обручник бажав таємно відпустити її, щоб не збезчестити Марію. Йому приснився Ангел, який розповів, що це дитина від непорочного зачаття Духа святого, і попросив стати Йосипа земним батьком Ісуса Христа й чоловіком Діви Марії. Народження Ісуса мало б вберегти людство від гріхів. Після цього сну Йосип став чоловіком Марії, Пресвята сім’я дочекалась Різдва Ісуса Христа.
В Євангелії від Луки (1, 26–38) йдеться про появу Благовісника Архангела Гавриїла, який сповістив її про те, що Марія носить у лоні дитя від непорочного зачаття.
«Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами», — йдеться в 27-му вірші за перекладом Івана Огієнка.
Врешті Діва Марія назвала себе господньою рабинею, погодилась зі словами Гавриїла та прийняла це складне випробування.
Поява молитви «Богородице Діво»
Найдавніша нині відома молитва до Пресвятої Діви Марії — «Під твою милість прибігаємо» — записана грецькою, належала до традиції Коптської церкви й датована археологами приблизно 250 роком нашої ери.
Вже на початку другого тисячоліття з’являється молитва «Богородице Діво», або в латинському варіанті — Ave Maria.
Сучасну версію молитви записав у 1495 році домініканський монах і поет Джироламо Саванарола. Він використав у цій молитві цитату з першого розділу Святого Письма від апостола Луки як основу для молитви «Богородице Діво».
Як Благовіщення пов’язане із Золотими Воротами
Благовіщенська церква, Зведена Ярославом Мудрим в 1022 році, реконструкція. Фото: @RestorationGoldenGate/FacebookЗолоті Ворота, згідно з дослідженнями, побудували ще під час князювання Володимира. Як писав митрополит Ілларіон, сучасник тих подій, їх називали Великими воротами.
Вже в 1022 році за князювання Ярослава Мудрого на Великих воротах з’явилась церква Благовіщення.
У 1050 році митрополит Ілларіон написав «Слово про закон і благодать» — звернення до Ярослава Мудрого, яке вважається найдавнішим твором української літератури. В ньому Ілларіон Київський прирівнює князя до Константина Великого, за його «христолюбство», зокрема зазначає, що благовір’я Ярослава визначається його послухом культу Богородиці, зокрема вшанування Благовіщення і появи в Києві Благовіщенської церкви.
«Він храм великий святий Божій Премудрості воздвиг на святість і освячення городу твоєму і всілякою красою його прикрасив, золотом, і сріблом, і камінням дорогим, і потирами та дискосами дорогоцінними, так що церква та стала дивом і славою на всі навколишні країни, бо іншої такої не знайдеться по всій півночі земній од сходу до заходу. Він славний город твій Київ величчю, як вінцем, обклав і доручив людей твоїх і город святій всеславній, скорій до помочі християнам Святій Богородиці, їй він і церкву на великих воротях звів на честь першого Господського празника — Святого Благовіщення, аби благословення, що його архангел дав дівиці, було і городу сьому. До неї ж бо мовилось: «Радуйся, обрадувана, Господь з тобою!» (Лука 1, 28). До города ж: «Радуйся, благовірний городе, Господь з тобою!»», — писав митрополит Ілларіон у «Слові про закон і благодать».
Чому до Благовіщення не дозволяють поратися на землі
В українських віруваннях йдеться, що не можна виконувати будь-які роботи з землею від Введення (21 листопада) до Благовіщення — вважається, що в цей холодний період року земля відпочиває.
«До Благовіщення зими не кляни!» — мовить приказка, яка нагадує про те, що і в пізньому березні можливе похолодання.
В цей день є послаблення строго Великого посту: дозволено їсти рибу.
Як писав Олекса Воропай у «Звичаях українського народу», на Благовіщення люди вірили, що щука, зловлена в цей день, має чародійну силу, її називають «благовіщенською щукою». Втім, у наш час на Благовіщення припадає нерест і ловити цю рибу заборонено.
