Спеціальний правовий режим «Дія.City» дозволяє гнучкіше вести бізнес та отримати пільгові ставки оподаткування. Проте на практиці в оподаткуванні резидентів існують неочевидні особливості.
Звільнення відоподаткування дивідендів
Один із базових факторів, що має залучити інвесторів до «Дія.City» – це пільга щодо дивідендів. Багато хто чув, що дивіденди від резидента «Дія.City» можуть не оподатковуватися. Але у цьому питанні є важливі умови, про які не всі пам’ятають.
Для стимулювання інвестицій спеціальний податковий режим «Дія.City» передбачає ставку на рівні 0% на дохід фізосіб у вигляді дивідендів, які нараховані компанією-резидентом, за умови їх виплати не частіше 1 разу на 2 роки.
Звільнення від оподаткування може застосовуватись лише для дивідендів від платника податку на виведений капітал (ПнВК), а не від платника податку на прибуток на загальних підставах. Тільки у такому випадку фізичні особи, які отримують дивіденди, зможуть не сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, 5%) та військовий збір (5%).
Другий: дивіденди мають виплачуватися не частіше, ніж раз на два роки. Ключовий момент – у Податковому кодексі йдеться саме про виплату, а не про нарахування.
І тут можуть виникати спірні ситуації. Наприклад, протягом двох років дивіденди нараховувалися, але не виплачувалися. Оскільки оподаткування дивідендів відбувається за принципом першої події (тобто на момент нарахування), то підстав не нараховувати ПДФО та військовий збір за перший рік немає. Але якщо після двох років виплати дивідендів так і не відбулося, на мою думку, є підстави подати уточнюючу звітність за попередній період і скасувати нарахування податків.
Податкова знижка для інвесторів: можливість, якоюрідкокористуються
Ще одна пільга, яка має залучати інвесторів, – це податкова знижка на інвестиції в корпоративні права резидента «Дія.City». Це легальний механізм, який дозволяє повернути від 5% до 18% вартості такої інвестиції. Хоча, як свідчить практика, поки що цей механізм використовується рідко.
Адже для його використання є важливі умови:
- знижку можна включити до персональної податкової декларації інвестора лише за умови придбання корпоративних прав у стартапі «Дія.City»;
- сума витрат, за якими ця знижка надається, обмежена розміром доходів фізособи від оподаткованих дивідендів.
Тобто повернути будь-які інші сплачені податки не вийде – можна компенсувати лише частину податків з отриманих раніше дивідендів.
Звичайні резиденти і стартапи: як відрізняється звітність?
Всі компанії мають регулярно підтверджувати відповідність статусу резидента «Дія.City». Тут законодавство передбачає певні відмінності для звичайних резидентів і стартапів, але різниця між ними несуттєва. У цьому можна переконатися у таблиці нижче.
Наприклад, відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітів однакова: затримка на понад 20 календарних днів може призвести до втрати статусу. Але є нюанс: якщо два роки поспіль звіт подається із запізненням на менший строк (навіть на один день), статус також втрачається.
Статус резидента «Дія.Сity» також втрачається через невідповідність встановленим критеріям. Ключові з них – звичайний резидент повинен мати мінімум 9 фахівців чи гіг-спеціалістів із середньою зарплатою 1200 євро та отримувати не менше 90% доходу від кваліфікованих видів діяльності.
Вимоги до персоналу та оплати праці: Умови для стартапів спростили
Якщо звичайний резидент «Дія.Сity» не відповідатиме вимозі щодо мінімальної кількості фахівців і винагороди у будь-якому з місяців – він втратить свій статус за підсумками року. Але вже у тому місяці, коли виникла невідповідність, доведеться сплатити податки за базовими ставками.
Щоб отримати право оподатковувати виплати працівникам резидента «Дія.Сity» за пільговими ставками (ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, 5% – військовий збір), розмір середньої місячної винагороди фахівців та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а їх середня кількість – не менше 9 осіб.
Для стартапів «Дія.Сity» законом №4113-ІХ вимогу до кількості фахівців прибрали, але винагорода все одно має перевищувати 1200 євро. Однак варто пам’ятати, що до кінця другого року роботи стартап має відповідати загальним вимогам. Якщо досягти цього не вдалося, окрім втрати статусу резидента, також доведеться доплатити податки за базовими ставками, але лише за останні три місяці другого року.
Щодо дотримання встановлених критеріїв до персоналу часто виникають технічні помилки у методології розрахунку, але їх доволі легко виправити за допомогою консультанта.
Критерій кваліфікованого доходу: Які питання виникають
Відповідність критерію кваліфікованого доходу перевіряється за перші три місяці після реєстрації, а потім щороку. У разі невідповідності цьому критерію статус резидента втрачається перспективно – сплачені за пільговими ставками податки за попередні періоди не перераховуються.
Одним із критеріїв збереження статусу резидента «Дія.Сity» є виконання умови: сума кваліфікованого доходу юрособи становить не менше 90% суми загального доходу юрособи, отриманого за певний період.
У цьому контексті у компаній часто виникає питання: чи зарахують до кваліфікованого доходу дохід від певних видів діяльності? Якщо є сумніви, варто направити лист-запит до Мінцифри. Зазвичай міністерство йде назустріч бізнесу і дає досить ліберальні роз’яснення. Якщо ж вичерпну відповідь отримати не вдалося, можна замовити незалежну експертизу та узгодити це питання з аудитором.
Також резиденти часто запитують, чи слід приймати до розрахунку кваліфікованого доходу інші доходи, наприклад, доходи від оренди, компенсації комунальних платежів, що робити з кредит-нотами або отриманими грантами, доходи від дисконтування та курсові різниці. В даному контексті законодавство досить чітке, і 90% розміру кваліфікованого доходу має розраховуватись від загального розміру доходів від реалізації товарів/робіт/послуг і доходів від роялті, тобто інші доходи не потраплять в розрахунок.
Інколи виникають спірні питання щодо строків визнання доходів від реалізації, оскільки порядок визнання доходів зазвичай залежить від управлінських рішень. Складність полягає в тому, що не завжди зрозуміло де отримати роз’яснення в таких випадках. Щодо нюансів дотримання Порядку (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБО) можна звернутися за поясненнями до Мінфіну, але вичерпна відповідь малоймовірно буде отримана. У будь-якому випадку залишається можливість проконсультуватися з аудитором, щоб обґрунтувати свою позицію у випадку потенційного спору.
Ще одне важливе питання – чи можна враховувати доходи за принципом нарахування, так звані, provisions та accruals (нарахування виручки за принципами бухгалтерського обліку).По суті, – це механізм визнання доходів, але оскільки щодо них ще немає первинних документів, часто виникають сумніви, чи слід їх враховувати при розрахунку кваліфікованого доходу. Ми вважаємо, що можна, але такі доходи мають бути достатньо аргументованими – наприклад, підтверджені договорами чи принаймні листуванням, яке підтверджує зобов’язання контрагента.
Податок на прибутокVSПнВК: Неочевидні нюанси
Ми провели внутрішню аналітику і подивилися: а що ж простіше адмініструвати – звітність компаній, що сплачують податок на прибуток на загальних підставах, чи податок на виведений капітал (ПнВК)?
Часто кажуть, що ПнВК – це «чарівна пігулка» для бізнесу і подавати податкову звітність тут дуже просто. На перший погляд, це справді так, адже декларація з податку на прибуток у цьому випадку річна і подавати квартальну не треба.
Але якщо порівняти вартість послуг податкових консультантів для підготовки стандартної декларації на прибуток і для декларації ПнВК для «Дія.Сity» – у другому випадку це коштуватиме зазвичай дорожче через більшу кількість трудовитрат. У підсумку і витрати на підготовку декларацій в обох випадках співмірні.
Однак більшість наших клієнтів у «Дія.Сity», обравши податок на виведений капітал (ПнВК), точно не помилилися з точки зору податкової ефективності. Деякі з них зараз сплачують нуль податку на прибуток. Принаймні, поки немає виплат дивідендів, які до того ж оподатковуватимуться за пільговою ставкою 9%. Є навіть клієнти, де об’єкт оподаткування може формуватися лише за рахунок благодійності, обсяги якої перевищують 0,5% доходу за попередній рік.
Водночас виникає багато запитань з приводу обладнання, яке компанія надає у користування фахівцям за гіг-контрактами: чи включається вона до бази оподаткування резидента «Дія.Сity», який обрав сплату ПнВК. Норми закону неоднозначні, деякі платники отримали індивідуальні податкові консультації про те, що таке обладнання не оподатковується, але у цьому питанні податкова часто змінює думку.
Водночас варто нагадати, що перехід на сплату ПнВК не звільняє платника від виконання вимог до контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Якщо такий платник відповідає встановленим критеріям, він має подавати звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Пільгова ставка ПДФО: Чому іноді її не вдасться застосувати?
Резиденти «Дія.Сity» мають можливість застосовувати пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% до зарплат, авторської винагороди та виплат за гіг-контрактами.
Відповідно до Податкового кодексу та Інструкції зі статистики заробітної плати, заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На практиці застосовується ототожнення понять заробітної плати і фонду оплати праці. Для найманих працівників у штаті усе більш-менш зрозуміло: зарплата, премії, бонуси, відпускні та компенсація невикористаних відпусток оподатковуються за ставкою 5%, як частина фонду оплати праці.
Але є виплати, які до фонду оплати праці не входять: додаткові блага, одноразова матеріальна допомога, лікарняні. Зазвичай, консервативні платники оподатковують ці нарахування за загальною ставкою ПДФО 18%. Те саме з бонусами за залучення нових працівників: це не передбачено Інструкцією зі статистики, тож податківці можуть вимагати оподатковувати їх за загальною ставкою.
У випадку звинагородоюзагіг-контрактами спірних питань більше. Бізнес часто включає у склад додаткової винагороди за гіг-контрактами різні блага (страхування, оплату спортзалу, лікарняних тощо), але за своєю суттю це не винагорода, а подарунки, які оподатковувати за пільговою ставкою не можна. Наприклад, якщо у якості додаткової винагороди для директора ІТ-компанії вказати новий автомобіль, то юридично це не буде порушенням. Проте з точки зору економічної природи це більше схоже на подарунок чи додаткове благо, а не на винагороду за гіг-контрактом.
Такі витрати потрібно кваліфікувати за суттю, а не за формою. Зазвичай, збільшення винагороди за гіг-контрактом має бути обґрунтоване виконанням KPI чи якісних показників роботи, як це передбачено законом, – без цього у податківців можуть виникнути запитання.
Також виникають питання з відрядженнями для гіг-спеціалістів. Оскільки вони не є працівниками, це не класичні відрядження, а радше виконання окремих цивільно-правових доручень. Тому будь-які компенсації для гіг-спеціалістів (за оренду готелю, оплату проїзду, добові) податкова може розглядати як інший дохід і вимагати його оподаткування за ставкою 18%, хоча, на мою думку, компенсація таких понесених витрат не мала б вважатись доходом фізичної особи.
Схожа проблема існує і з оплачуваними перервами (аналог відпустки) за гіг-контрактами. Раніше ми отримували позитивні роз’яснення від Мінцифри і податкового органу: якщо перерва визначена контрактом як частина винагороди, то компенсація за неї, включно з невикористаною перервою, оподатковується за ставкою 5%. Але нещодавно позиція податківців змінилася. Тепер в індивідуальних консультаціях вони вказують, що оплачувані перерви потрібно оподатковувати за ставкою 18%, незалежно від умов гіг-контракту, бо це не пов’язано з виконанням робіт. Ми очікуємо, що ясність у цих питаннях внесе судова практика.
Джерело: https://biz.censor.net/