Наразі вітчизняний бізнес гостро потребує кваліфікованих робочих рук. Найбільший запит ринку праці — на представників так званих «чоловічих» професій.
Про це повідомляє видання Unian, посилаючись на президента Асоціації приватних роботодавців Олександра Чумака.
Передусім бізнес «полює» на будівельників, слюсарів, зварювальників, трактористів, водіїв та працівників переробної промисловості. Адже саме представників цих професій найбільше бракує на українському ринку праці.
Через значний дефіцит спеціалістів роботодавці охочіше залучають до праці на підприємствах жінок та молодь. Нерідко йдеться про роботу, яку раніше переважно виконували чоловіки.
Сучасні реалії вимагають співпраці уряду та підприємців для вирішення кризової ситуації. Наразі вже запроваджено програми перекваліфікації громадян. Також підприємці запускають ваучерні програми для дорослих і активно надають вакантні робочі місця молоді та жінкам, які не мають відповідного досвіду. Водночас бізнес вкладає кошти в автоматизацію виробничих процесів.
Проте, за словами Олександра Чумака, цих заходів насправді не завжди достатньо для подолання кадрового голоду. Адже причиною нестачі робітників став цілий ряд факторів. Йдеться як про мобілізаційний процес в країні, так і про еміграцію населення та скорочення системи профпідготовки.
Водночас українці, які мають вищу освіту, не готові опановувати робітничі професії, тоді як роботодавці гостро потребують саме персоналу, який володіє прикладними навичками. Отож, бізнес охоче працевлаштовує працівників транспорту, операторів техніки, механіків та будівельників і не скупиться їм на зарплати. Так, деяким фахівцям підприємці готові запропонувати заробітну плату до 60-90 тисяч гривень на місяць.
Нині, відповідно до офіційної статистики, левова частка ринку праці «належить» жінкам. 82% зареєстрованих безробітних громадян — це жінки. Така тенденція склалася через війну. Адже чимало чоловіків нині перебувають на фронті. Також немало громадян чоловічої статі не реєструються у Центрах зайнятості, щоб уникнути мобілізації. Отож підприємцям залишається масово працевлаштовувати жінок та запроваджувати відповідні програми для опанування ними «чоловічих» професій.
Нестача працівників в Україні є неоднорідною. Найгірша ситуація спостерігається у прифронтових регіонах. У цих населених пунктах панує тотальний кадровий голод. Там не вистачає працівників абсолютно в усіх сферах діяльності: від комунального сектору до апарату державного управління.
Водночас багато безробітних громадян відмовляються змінювати набутий фах, що створює додаткові труднощі на ринку праці. Відповідно до статистики, понад 70% українців вважають процес перенавчання надто складним або безрезультатним. Як наслідок, в Україні нині мешкають мільйони безробітних громадян. І водночас на ринку праці залишаються не заповненими тисячі вакантних посад, на які дуже складно знайти претендентів. Така ситуація є суттєвою завадою для розвитку вітчизняної економіки.