Багатьох православних церков, зокрема тих, що дотримуються юліанського календаря, відзначається як день Усікновення глави святого Іоанна Предтечі, також відомий як Усікновення голови Івана Хрестителя. Це велике церковне свято, присвячене пам’яті мученицької смерті одного з найшанованіших святих у християнстві – Іоанна Хрестителя, якого церква вшановує як останнього пророка Старого Завіту та предтечу Ісуса Христа. У народі це свято часто називають «Головосіком» або «Іваном Пісним», і воно супроводжується суворим постом, незалежно від дня тижня.
Хоча в Україні Православна Церква України (ПЦУ) з 2023–2024 років перейшла на новоюліанський календар, внаслідок чого дата святкування зсунулася на 29 серпня, багато вірян, особливо в церквах, що дотримуються старого стилю, продовжують відзначати його саме 11 вересня.
Це свято не є радісним – воно нагадує про жертву за правду та моральні принципи, і тому в церковній традиції воно асоціюється з покаянням, постом і роздумами над людськими гріхами. У цій статті ми детально розглянемо біблійний контекст, історичні аспекти, значення свята в православній традиції, народні звичаї, заборони та особливості відзначення в Україні, роблячи акцент на унікальних аспектах, що роблять це свято особливим у християнському календарі.
Галилейський тетрарх Ірод Антипа (син Ірода Великого) ув’язнив Іоанна за те, що той публічно засуджував його незаконний шлюб з Іродіадою – дружиною його рідного брата Филипа. Іродіада, ображена докорами Іоанна, шукала нагоди помститися. Така нагода трапилася під час бенкету на честь дня народження Ірода. Дочка Іродіади, Саломія, виконала танець, який так сподобався цареві, що він пообіцяв їй будь-яке бажання, навіть половину свого царства. За порадою матері, Саломія попросила «голову Іоанна Хрестителя на таці». Ірод, хоча й засмутився (бо поважав Іоанна як праведника), не зміг відмовитися від клятви перед гостями і наказав стратити пророка. Голову Іоанна принесли на таці, а його тіло поховали учні.
Ця подія підкреслює теми вірності Богові, моральної стійкості та наслідків гріха. Іоанн Хреститель помер як мученик, захищаючи Божі заповіді, і його смерть стала прообразом страждань Христа. У біблійному контексті це також ілюструє, як світська влада може бути сліпою до правди, а людські пристрасті – руйнівними.
Часи проведення богослужінь в Храмі Що не можна в цей день?
Богослужіння у цей день зазвичай починається як зазвичай у четвер об 08:00 чи 09:00 ранку. Однак через військовий стан та обмеження в Україні потрібно уточнювати розклад конкретно у вашому Храмі.
Також у православній церквіУсікновення глави Іоанна Предтечі – це день суворого посту. Пост нагадує про гріховність бенкету Ірода та закликає до стриманості. Свято вчить вірності правді, протистоянню гріху та готовності до мучеництва. Іоанн Хреститель вважається «найбільшим серед народжених від жінок» (Мт. 11:11), і його смерть підкреслює, що шлях до спасіння часто пролягає через страждання.
Під час богослужінь читаються євангельські уривки про страту Іоанна, співаються тропарі та кондаки, присвячені йому. Тропар свята: «Пам’ять праведника з похвалами, а тобі достатньо свідчення Господнього, Предтече…». У храмах служать всенічне бдіння та літургію, де наголошується на покаянні. Це свято також пов’язане з темою суду Божого над грішниками, як у випадку з Іродом та Іродіадою.
Унікальним аспектом є те, що, на відміну від інших свят мучеників, тут акцент не на радісному вшануванні, а на скорботі: не співають «Христос Воскрес» чи інші радісні гімни, а богослужіння має покаянний характер.
Народні традиції та Заборони у цей день
Традиції навколо свята 11 вересня тісно переплітаються з церковним святом, що набуває фольклорного забарвлення. У слов’янських народах, включаючи українців, це день «Івана Пісного» або «Федориного дня» (іноді плутають з іншими святами). Головні заборони пов’язані з символікою голови:
Заборона на різання: Не можна різати ножем нічого круглого, що нагадує голову (хліб ламали руками, капусту не шаткували). Це асоціюється з відрубаною головою Іоанна.
Харчові обмеження: Суворий піст – заборонено м’ясо, молочні продукти, яйця. Не їдять круглі овочі та фрукти (картоплю, яблука, кавуни), червоні продукти (помідори, буряк), бо вони нагадують кров. Страви не подають на тацях чи блюдах.
Заборона на розваги: Не співають, не танцюють, не грають у весілля – згадка про танець Саломії.
Лікувальні звичаї: Люди з головними болями моляться Іоанну за зцілення. Збирають коріння трав (наприклад, валеріани) для лікування мігрені чи безсоння.
! Деякі священики вважають ці заборони забобонами, наголошуючи, що головне – піст і молитва, а не магічні ритуали. Унікально, що в деяких регіонах України цього дня проводили «вечірки» – зібрання для спільної молитви та пісних страв, що поєднували духовне з соціальним.
Історичні аспекти першоджерел до церковного вшанування
Історичність події підтверджується не лише біблійними текстами, але й свідченнями античних авторів. Єврейський історик Йосип Флавій у своїй праці «Юдейські старожитності» (книга 18, розділ 5) згадує страту Іоанна Хрестителя, хоча й подає її в дещо іншому світлі: Ірод нібито вбив Іоанна, побоюючись його впливу на народ, який міг призвести до повстання. Багато сучасників Ірода вбачали в його подальших невдачах (наприклад, поразці від арабського царя Арети) Божу кару за вбивство пророка.
Свято Усікновення встановилося в ранній християнській церкві вже в III–IV століттях. Перші згадки про нього знаходимо в творах святих отців, таких як Іоанн Златоуст та Августин Блаженний. У православній традиції воно належить до великих свят, але не дванадцяти найбільших (тобто не входить до 12 найбільших). Дата 29 серпня (за юліанським календарем) або 11 вересня (за григоріанським) обрана на основі церковних переказів про день смерті Іоанна. У католицькій церкві свято також відзначається 29 серпня, але з меншим акцентом на пост.
У середньовіччі навколо цієї події виникли численні легенди, зокрема про долю голови Іоанна: за переказами, її тричі знаходили (перше, друге та третє знайдення глави Іоанна Предтечі – окремі церковні свята). Ці легенди вплинули на іконографію: на іконах Іоанна часто зображують з відрубаною головою на таці, що символізує його мучеництво.
Як відзначають в Україні це свято сьогодні?
В Україні до 2023 року свято відзначали 11 вересня за юліанським календарем. Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар дата зсунулася на 29 серпня, щоб узгодити з астрономічним роком. Однак у громадах, пов’язаних з старословʼянськими звичаєм, зберігається стара дата. У храмах проводять богослужіння, а віряни дотримуються посту. У сільських регіонах зберігаються народні звичаї: печуть пісні пироги, варять картоплю в мундирах, уникають гострих інструментів.
Сучасно свято набуває екологічного чи соціального акценту: деякі проповіді пов’язують викриття Іоанна з боротьбою проти корупції чи несправедливості. У 2025 році, зважаючи на воєнний контекст, воно може стати нагодою для молитов за мир і правду.
Цікаві факти та висновок
Іоанн Хреститель – єдиний святий, чиє народження (24 червня/7 липня) і смерть вшановуються окремими святами.
Свято вплинуло на мистецтво: від ікон до картин Караваджо та опери Ріхарда Штрауса «Саломія».
Усікновення глави Іоанна Предтечі – це не просто згадка про трагедію, а заклик до моральної стійкості в сучасному світі. Воно нагадує, що правда завжди перемагає, навіть через жертву, і закликає вірян до покаяння та посту як шляху до духовного очищення.
