Несправедлива війна забрала життя 43-річного солдата Олександра Криська. Він загинув 10 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Сподобівка Куп’янського району. Сталось це внаслідок влучання ворожого ударного безпілотного літального апарату в автомобіль, повідомляє Щиборівська громада.
«Олександр зростав добрим, чуйним, відповідальним, завжди був готовий прийти на допомогу. Після закінчення школи вступив до Кам’янець-Подільського технікуму та отримав спеціальність електрика, проте не зупинився на досягнутому і вступив на заочну форму навчання та здобув вищу освіту. Олександр був закоханий у природу рідного краю, полюбляв мисливство та рибальство. Разом із дружиною виховував сина Романа, жив спокійним та мирним життям, будував плани на майбутнє, але все змінила війна… В той час, коли російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення, Олександр перебував на роботі у Польщі. Та він не зміг залишитися осторонь долі країни і повернувся додому, сказавши мамі: «Мені соромно перебувати за кордоном, коли бачу, що поляки допомагають нам чим можуть», — йдеться у дописі.
Спочатку він разом з братом був у територіальній обороні, а вже у листопаді 2022 року, знову ж таки разом з братом, отримали повістки і, ні хвилини не вагаючись, пішли захищати Україну та усіх нас.
На початку служби Олександр отримав спеціальність геодезиста. Далі проходив військову службу у 40 окремій артилерійській бригаді імені Великого Князя Вітовта. Майже три роки служив у артилерійській розвідці. За його спокійний та врівноважений характер від побратимів отримав позивний «Тихий».
Востаннє рідні побачились з Олександром під час відпустки, в якій він перебував з 15 серпня по 1 вересня, а вже 10 вересня 2025 року воїн поліг.
Чин похорону воїна відбувся у Свято-Троїцькому храмі ПЦУ міста Красилів, звідки похоронна процесія попрямувала до рідного села Кузьмин, де проживав Олександр. Поховали Олександра на місцевому кладовищі під прощальні постріли військових та звуки Державного Гімну України.