У Верховній Раді продовжують вивчати проєкт бюджету на 2026 рік, який у середині вересня подав уряд. Документ розроблений з урахуванням більш тривалої війни: наступного року значного покращення ситуації не очікується. Усі внутрішні надходження спрямують на безпеку та оборону, тоді як інші видатки планують фінансувати коштом зовнішньої допомоги.
Ситуація для українців залишатиметься складною. І хоча індексацію мінімальних пенсій та зарплат відновлять, рівень підвищення буде недостатнім.
Про те, яким буде бюджет України у 2026-му, – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
На що витратять бюджет у 2026-му
Видатки на безпеку й оборону наступного року обійдуться Україні у 27,2% ВВП, або 2 трлн 805 млрд грн. Для порівняння: до повномасштабної війни, у 2021-му, на безпеку й оборону витрачали 5,93% ВВП. При цьому доходи бюджету навіть з урахуванням зростання складуть ті самі 2,8 трлн грн. Тобто всі внутрішні надходження спрямують на безпеку та оборону. Так, інші видатки (освіта, медицина, соціальні тощо) доведеться робити коштом запозичень та зовнішньої допомоги.
«Митниця має згенерувати майже 945 млрд грн доходів (+22,3% до 2025 року), а податкова – 1,6 трлн грн (+15,2% до 2025)», – розповіла під час презентації проєкту бюджету голова профільного комітету Роксолана Підласа.
Серед основних чинників збільшення доходів бюджету:
- підвищення мінімальної зарплати до 8 647 грн;
- зростання загальних видатків на грошове забезпечення військовослужбовців (збільшаться й отримані податки із зарплат);
- зростання курсу долара (45,7 грн за долар, у Бюджеті-2025 – розрахунковий курс 45 грн за долар);
- очікування зростання економіки на 2,4%.
Також можуть з’явитись нові податки – «на OLX» та «на солодку воду». У разі ухвалення і набуття чинності до наступного року вони разом можуть принести 22,5 млрд грн на рік. «Але поки що виглядає так, що «податок на OLX» (14 млрд грн) є набагато більше реалістичним для голосування в Раді, хоча і тут можуть виникнути питання», – вважає Підласа.
- Апарат Верховної Ради – 3,6 млрд (було 3,1 млрд)
- Державне управління справами – 4,3 млрд (було 4 млрд)
- Державна судова адміністрація – 22,7 млрд (було 22,1 млрд)
- Офіс генпрокурора – 18,6 млрд (було 16,9 млрд)
- МВС – 522 млрд (було 438,2 млрд)
- МЗС – 8,3 млрд (було 7,9 млрд)
- Мінветеранів – 8,2 млрд (було 3,3 млрд)
- Міноборони – 1трлн 923 млрд (було 1трлн 568 млрд)
- Міносвіти і науки – 184,4 млрд (було 127,5 млрд)
- Міненергетики – 11 млрд (було 7 млрд)
- Міністерство охорони здоров’я – 250,2 млрд (було 216,8 млрд)
- Мінсоцполітики – 465,3 млрд (було 421,3 млрд грн)
- ПФУ – 293,6 млрд (було 279,2 млрд)
- Мінцифри – 10,1 млрд (було 4,1 млрд)
Понад половину видатків – близько 45% – це грошове забезпечення військовослужбовців. Рекордні 955 млрд грн (1/3 всіх коштів на оборону) планується спрямувати на закупівлю і виробництво озброєння.
«Наступного року ми будемо віддавати кожну зароблену і позичену в Україні гривню на потреби нацбезпеки і оборони, тому що нині міжнародні партнери не дозволяють нам використовувати гроші, які вони дають у бюджет, на закупівлю зброї (окрім гранту Великої Британії) та грошове забезпечення військовослужбовців», – пояснила очільниця комітету.
Потреба у міжнародному фінансуванні – $45,5 млрд, із яких $18 млрд – незакрита. Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України прогнозував, що у 2026-2027 роках країні щорічно знадобиться до 37,5 млрд доларів, тоді як експерти МВФ оцінюють потребу у близько 50 млрд доларів. Цю розбіжність виявили під час останніх зустрічей представників фонду в Києві, на яких обговорювали параметри майбутньої програми підтримки країни.
Що буде з доходами українців: зарплата зросте, але цього замало
З 1 січня мінімальна зарплата зросте з 8 000 до 8 647 грн. Разом з тим мінімальна пенсія збільшиться всього лише на 234 грн: з 2 361 до 2 595 грн. Проблема полягає у тому, що навіть після індексації українці, які отримують мінімальні зарплати та пенсії, перебуватимуть за межею бідності.
Нижче в таблиці наведено розрахунки щодо фактичних прожиткових мінімумів станом на літо 2025-го. І ці цифри вже значно більші, ніж мінімалка та мінімальна пенсія, яку уряд планує встановити на наступний рік.
Для порівняння: профспілки вимагали встановити мінімалку на наступний рік на рівні 12,2 тис. грн. Однак їхню вимогу в уряді проігнорували.
«Під час зустрічі представників СПО об’єднань профспілок, роботодавців та Міністерства фінансів, яка відбулася 10 вересня 2025 року, профспілки наголосили на необхідності встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі не менше 11 675 грн, мінімальної зарплати – 12 195 грн (50% від прогнозної середньої зарплати на 2025 рік), а посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС – на рівні мінімальної зарплати», – йдеться у заяві профспілок.
До чого варто готуватись українцям
За оцінками уряду, ВВП у 2025 році продовжить відновлювальний тренд і зросте на 2,7%. Цього замало для того, аби подолати наслідки значного падіння після початку повномасштабної війни.
«У прогнозному періоді уряд зосередить зусилля на реалізації комплексу горизонтальних і галузевих реформ, визначених програмою Ukraine Facility, виконанні зобов’язань у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також на заходах, необхідних для просування до членства в Європейському Союзі… Війна, що триває, продовжує чинити суттєвий тиск на економіку. Наслідки збройної агресії виходять далеко за межі фізичних руйнувань: вони формують комплекс системних проблем і ризиків, що стримують інвестиційну активність, впливають на виробничу динаміку та визначають темпи відновлення», – зазначено у документі.
При цьому у 2026 році прогнозується зростання реального ВВП на 2,4%. Дефіцит державного бюджету у 2026 році передбачається на рівні 18,4% ВВП, зокрема загальний фонд – 17,2% ВВП та спеціальний фонд – 1,2% ВВП.
Фінансування загального фонду державного бюджету у 2026 році планується коштом здійснення державних запозичень у сумі 2,4 трлн грн, зокрема зовнішніх у сумі 2 трлн, внутрішніх – 419,5 млрд гривень. При цьому платежі з погашення державного боргу складуть 656,8 млрд грн.
Загалом бюджет України наступного 2026 року в кращому разі допоможе продовжити чинити опір збройній агресії РФ. Водночас соціально-економічна ситуація в країні погіршуватиметься. Розрив між фактичним рівнем бідності й мінімалкою зростатиме.