Певно, багато хто бачив в інтернеті це відео — старенький, ще чехословацького виробництва маневровий тепловоз з електричною передачею тягне сучасний південнокорейський потяг Hyundai. Це було знято 8 листопада, коли росіяни вчергове атакували українську енергетику й критичну інфраструктуру ракетами та «шахедами». Тієї ночі було зафіксовано застосування аеробалістичних ракет типу «Кинджал» по Київщині та Полтавщині, а також удари балістичними ракетами по Дніпру, Харкову та області.
Поїзди стали, тролейбуси зупинились
«Ворог завдав масованого удару саме балістичними ракетами, які надзвичайно складно збивати. Із 45 запущених під час цієї атаки ракет, 32 були балістичними» — сказав у ефірі телемарафону «Єдині новини» перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
Цей удар став одним із найважчих для енергетичного сектору за весь час повномасштабної війни. В Офісі генпрокурора розповіли, що росіяни, зокрема, вдарили по Кременчуцькій ГЕС: зафіксовано 15 влучань. Серед засобів ураження — дрони «Герань-2» та крилаті ракети наземного базування.
.jpg "У Полтаві стали тролейбуси")
У Полтавському районі пошкоджено майно підприємства нафтогазової галузі. 43-річний працівник отримав множинні осколкові поранення.
Ситуація в енергосистемі України досі залишається складною, адже російські війська знеструмили ¾ Полтавщини. Коли електроенергія почала надходили в область, вона була неякісною. Через це не спрацювало обладнання на системах АТ «Полтаваобленерго». Подачу світла між чергами споживачів енергетики перемикали вручну. У більшості регіонів дотепер вимушено застосовують погодинні відключення для всіх категорій споживачів.
На Полтавщині найбільше постраждали сам обласний центр, а також Кременчук і Горішні Плавні. У цих містах через відсутність електропостачання внаслідок пошкодження об’єктів енергосистеми було частково чи повністю припинено централізоване водо- та теплопостачання. Окрім того, у Полтаві зупинилися тролейбуси на кільцевому маршруті. У Кременчуці цей вид електротранспорту повністю перевели на автономний хід.
Через перебої з електропостачанням після нічного обстрілу на Полтавщині зазнав серйозних затримок рух поїздів. Деякі з потягів затримувалися на 9, а то й майже на 13 годин. Лідером з відставання став пасажирський поїзд, що прямував з польського Хелма до Харкова. Він мав прибути до кінцевого пункту призначення 8 листопада о 13:42, однак прибув о 2:30 наступного дня, провівши таким чином у дорозі 36 годин.
За словами однієї з пасажирок, Ганни Попової, поїзд зупинився близько 16:00 в полі за кілька кілометрів до станції «Полтава-Київська».
.jpg)
«Частина людей пішли — ті, хто з Полтави, або ті, хто мав знайомих, у кого можна було залишитися. Йшли прямо по коліях. А ті, хто з Харкова… звісно, по рейках ну не дуже весело. Тому ми залишилися, чекали, і згодом все ж таки рушили. Увесь відрізок від Києва до Харкова ми більше стояли, ніж їхали, тому що там, казали, були якісь складнощі з полотнами та з електрикою після влучань», — розповіла «Суспільному Харків» пані Ганна.
Коли поїзд стояв, говорить вона, у вагонах ставало відчутно прохолодно, адже опалення переставало працювати. Добре, що хоча б було світло.
Ганна Попова наголосила на повній відсутності комунікації з боку перевізника та альтернативних рішень.
«З нами ніхто на діалог не виходив, нам ніхто нічого не казав, — зазначила вона. — Тому що, мабуть, якби ми знали, що буде так, знайшли б собі якусь альтернативу. Причому, раніше цього дня перевізник заперечував обмеження руху в регіоні.
Я розумію, що залізничникам важко, вони теж навантажені, що там хаос творився тієї ночі — і з напругою, і з влучанням. Але люди теж не винуваті, і можна було б хоч чаю запропонувати. Я їздила до друзів на тиждень, але поки поверталася додому, вже й забула, нащо я їздила, що там відбувалося. Мені ця дорога перекрила всі враження від поїздки«.
На депо в Гребінці летіло 28 «шахедів»
Тієї ночі нищівного удару зазнали локомотивне депо, адмінприміщення та залізничні колії на вузловій станції Гребінка. Також постраждали локомотиви, які перебували на техобслуговуванні.
.jpg "Зруйноване депо у Гребінці на Полтавщині")
«Вночі 7 листопада в моїй рідній Гребінці безсердечні зруйнували серце міста —локомотивне депо, — написав у Фейсбуці киянин Максим Узлов. — Прямо біля цієї будівлі я в шкільні часи грав за місцеву футбольну команду «Магістраль». Там футбольне поле поряд з депо і коліями.
Бо це місто залізничників. Воно росло навколо залізниці.
Улюблене місце проведення часу в дитинстві — на коліях.
Улюблене місце поїсти — вокзал. Там найсмачніші пиріжки.
Та й жив я біля колії. Зі свого двору бачив, як жене швидкісний «Київ-Харків». Чутно, як відправляється електричка на столицю. Як з гірки пускають товарні вагони.
А серцем цього залізничного життя було локомотивне депо.
Сьогодні вночі мені написали, що депо знищили. «Шахеди» летіли один за одним. Пишуть, їх було 28…
Після такої серії влучань тепловози, електровози понівечені. Депо без вікон і даху.
Але найважливіше — поранена людина. Сподіваюсь, вона відновиться.
І так, «шахеди» для Гребінки не дивина. Над містом пролягає їхня типова траса. І щоразу, коли приїжджаю в Гребінку, їх доводиться бачити. (Бо в Києві лише чую). Але щоб по місту цілеспрямовано по якомусь обʼєкту нанесли удар — таке вперше. І одразу так масово і жорстоко.
Просто винесли головне підприємство міста. Його серце. Тому й такі затримки з потягами.
Мабуть, немає у Гребінці родини, член якої, чи друг якої, не працював би в цьому депо.
Але все буде добре. Бо інших варіантів у нас нема!»
Як розповіли в Укрзалізниці, через це пошкодження довелось змінити маршрути деяких поїздів і скасувати кілька рейсів. Зокрема, за зміненими маршрутами певний час курсували приміські електропоїзди «Ромодан — Полтава-Київська» та «Полтава-Київська — Ромодан».
«Телеграм-канали поширюють апокаліптичні фото з Полтавщини, сіють паніку і залякують українців «скороченнями поїздів та обмеженнями руху» в регіоні.
Такі удари по депо, підстанціях та інфраструктурі залізниці вже стали щоденним явищем, але ми відновлюємось і знаходимо рішення для збереження руху після кожної такої атаки.
Що маємо станом на зараз? Виведено достатньо резервних тепловозів на знеструмлених ділянках, насамперед це стосується Полтавщини. Усі маршрути приміських поїздів тут зберегли. Рух триває під електротягою, але передбачена резервна дизельна тяга.
Зокрема, навіть «Інтерсіті+» № 712 «Київ-Гусарівка» (Краматорський напрямок) зараз слідує під резервним тепловозом, а подальше сполучення вже організовано підмінним рухомим складом. Гарантуємо, що довеземо всіх, як завжди.
Слідкувати за затримками можна традиційно на порталі uz-vezemo«, — така інформація з’явилась під вечір 9 листопада на сайті Укрзалізниці.
Чи засвоїть влада уроки росіян?
Як зазвичай, українці розділилися в оцінці того, як спрацювали комунальні служби, енергетики та залізничники. Хтось захоплений їхньою самовідданістю й оперативністю, а хтось каже, що вони виявилися не підготовленими до можливих блекаутів, і звинувачує владу. Мешканці Полтави, скажімо, не розуміють, чому не включали подаровані іноземними благодійниками електрогенератори на водоканалі та на теплоенерго. Подейкують, керівники цих організацій начебто отримали вказівку з міської ради економити бензин, на якому працюють установки. Інші уточнюють, що міськрада нібито не придбала для них пального. В усякому разі, у помешканнях більшості полтавців вода була відсутня дві доби і зараз подається з перебоями.
Технічну воду машини комунального «АТП-1628» почали підвозити лише на другий день і то всього на кілька точок. Звісно, до автоматів з дешевою водою у супермаркетах не можна було достоятись.
.jpg "Навіть технічна вода була проблемою")
Перепади з напругою призвели до масових зупинок ліфтів у місті. У деяких з них згоріло обладнання. Протягом 8−10 листопада у Полтаві зупинилися 208 із 713 підйомників, ще 14 потребують ремонту після перепадів напруги. При цьому 93 мешканці виявилися заблокованими в них. 10 листопада аварійні бригади почали запускати ліфти, але скільки це часу, ніхто не скаже.
Міська влада слабо комунікує з населенням. Замість чітких роз’яснень лише бравурні повідомлення про якісь сумнівні «досягнення» у ліквідації наслідків масованого ворожого удару.
Особливо дісталось від народу керівництву Укрзалізниці. Зокрема, за «Хюндаї», придбані у Південної Кореї, які, схоже, не пристосовані до роботи в екстремальних умовах.
«Те, що я бачив, то „Хюндаї“ не здатні їхати на причепі (це як авто з автоматичною коробкою передач). Їх тягнуть не більше 30 км на годину, в них не вистачає акумуляторного заряду навіть на відкриття/закриття дверей і блокування гальм. Генераторів, мабуть, у них теж нема. Тому їх не можна пускати на маршрути з нестійким енергопостачанням. При цьому крюківські вагони прекрасно доганяли розклад, а ці повзли черепахами, займаючи колії», — залишив свій відгук на сайті Укрзалізниці харків’янин Юрій Харченко.
На його думку, Укрзалізниця — це лохотрон інформації. Табло на вокзалах показують, що хочуть, тільки не правду. Немає жодної достовірної інформації.
«У додатку неможливо здати квиток, бо пише „поїзд відправився“. Якщо визнали, що є сильні пошкодження на Полтавщині, потрібно було заздалегідь попередити пасажирів про це, а не щогодини говорити, що потяг запізнюється» — пред’являє свої претензії залізничній компанії Анна Качанська.
Хоча багато є й позитивних відгуків. «Залізничники — це титани!» — кажуть люди. Серед тих, хто так говорить, й моя знайома, котра 9 листопада їхала з «Полтави-Київської» до столиці. Зізнається, очікувала значного запізнення «Інтерсіті+», але він запізнився лише на 15 хвилин. А в столицю прибув чітко за розкладом.
«За маршрутами на Полтавщині запустили „Food Train“ — спеціальний потяг, що забезпечує гарячими обідами мешканців громад, які залишаються знеструмленими внаслідок російських атак. За два дні кухарі Food Train видали понад 2 тисяч порцій їжі», — в ефірі Єдиного телемарафону розповів голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
А вечері 9 листопада Полтавська міськрада повідомила: «Пункти незламності» переходять у режим очікування. Сьогодні вони працювали до 20:00«. І це був меседж про відносну стабілізацію ситуації в обласному центрі…