Іллінецька громада на Вінниччині вкотре завмерла в глибокій, невимовній скорботі, адже проводжала в останню земну дорогу воїна Сергія Мілевського. Це сьома болюча втрата для громади лише за цей місяць, що ще раз підтверджує, якою високою ціною дається нам свобода, повідомляє міська рада. Бійцю навіки 39 років.
«Сергій ніколи не шукав легких шляхів, бо мав внутрішню потребу робити все добре, досконало, з повною віддачею. Ця риса визначала його в усьому. Закінчивши Зозівське ПТУ і здобувши фах шофера-електрика, Сергій знайшов свою справжню пристрасть — ремонт техніки. Працював на СТО у Києві, любив свою роботу, вмів її робити і цілком віддавався їй.
Сергій був турботливим і люблячим чоловіком для дружини Люби, з якою вони будували затишне сімейне щастя. А для донечок, Христини та Карини, він був ніжним і мудрим татом. Усе, що він робив, усе це було заради них, адже хотів, щоб дівчатка росли у теплі й любові, мали захищене майбутнє і завжди пишалися своїм батьком. Він був люблячим сином, і після передчасної смерті батька, став разом із молодшим братом справжньою опорою для матері. У душі Сергія жив дух боротьби та свободи. Недарма у буремні дні Революції гідності чоловік стояв на Майдані пліч-о-пліч з тими, хто виборював свободу та право України бути незалежною», — йдеться у повідомленні громади.
Коли почалися перші бої на сході України, Сергій Мілевський волонтером їздив туди, привозив допомогу, ремонтував техніку. Його кредо було простим: «Якщо маєш руки й серце — не можна стояти осторонь».
З перших днів повномасштабної агресії чоловік приєднався до столичної тероборони. Пізніше був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу матрос Сергій Мілевський проходив у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти ім. гетьмана Петра Сагайдачного, на посаді водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Побратими говорять про нього коротко і чітко: надійний, чесний, відданий, той, хто ніколи не підводив. Йому довіряли техніку, завдання, і, найголовніше, життя. Сергій ніс свою службу з великою внутрішньою гідністю.
22 листопада під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоолександрівка Покровського району матрос Сергій Мілевський загинув.
Поховали героя на Центральному кладовищі міста.