Додому на Хмельниччину на щиті повернувся ще один воїн. У Дунаївцях громада з болем у серці провела свого захисника — старшого солдата Котика Валентина. Бійцю навіки 50 років.
Як повідомляє Дунаєвецька громада, майбутній захисник здобув фах електрика в Кам’янець-Подільському індустріальному коледжі, потім навчався в Балинському професійно-технічному училищі. Багато років працював у військовій частині та в пожежно-рятувальній команді, сумлінно служив людям і своїй громаді.
Коли почалася війна, Валентин не залишився осторонь — добровільно вступив до територіальної оборони, а з 2023 року був мобілізований до лав Національної гвардії України.
У жовтні 2025 року його направили на Покровський напрямок — туди, де було найважче. Він мужньо тримав позиції, захищаючи рідну землю, до останнього залишаючись вірним військовій присязі.
На жаль, 7 січня 2026 року поблизу населеного пункту Торецьке Покровського району під час бойового зіткнення з ворогом воїн загинув.
«Він віддав своє життя, щоб ми могли жити, працювати, ростити дітей під мирним небом», — кажуть земляки.
Поховали Валентина Котика з усіма почестями під оркестровий Гімн України та залпи почесної варти у рідному селі Залісці, де тепер над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.