Невелике село Гішин зустріло ще одного свого героя «на щиті». Тут попрощалися із 28-річним Тарасом Мельником. На світлині — надзвичайно вродливий чоловік з добрим поглядом. Клята війна обірвала молоде життя, сповнене енергії, планів і мрій, повідомляє Ковельська міська рада.
«Тарас народився і виріс у Гішині. У родині він був наймолодшим — зростав разом із двома сестрами та двома братами. Із дитинства захоплювався спортом, пробував себе у різних його видах, але найбільше любив настільний теніс. Брав участь у змаганнях, здобував перемоги та призові місця. Свою першу роботу отримав на пилорамі в Тойкуті, а згодом працював за кордоном. Повернувся додому. Коли розпочалася повномасштабна війна, він відразу хотів стати на захист України, але через стан здоров’я його не взяли. У двадцятирічному віці Тарас пережив нещасний випадок на залізниці — отримав серйозні травми, але завдяки силі волі зміг відновитися і повернутися до повноцінного життя», — йдеться у повідомленні.
Незважаючи на це, у службі йому все ж відмовили. Проте він не полишив свого наміру. На початку квітня 2023 року підписав контракт зі Збройними Силами України. На той час його брат Василь уже воював. Служба була нелегкою: складні бойові умови, безсонні ночі, тривале перебування на позиціях без ротацій. На фронті він підтримував побратимів, залишався усміхненим і життєрадісним. У Тараса було ще багато планів. Він хотів родинного затишку, мріяв збудувати власний дім, створити сім’ю, прагнув простого людського щастя.
Напрямок, де він разом із побратимами виконував бойові завдання, нині є одним із найскладніших. Не раз він опинявся за крок від смерті. Черговий бойовий вихід став для нього фатальним. Життя старшого солдата, майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів обірвалося 22 лютого 2026 року. Сталося це в районі населеного пункту Гуляйпільське Пологівського району Запорізької області.
Поховали Тараса Мельника на кладовищі у рідному селі Гішин.