Кожного року 10 березня українці відзначають День Державного Гімну України. Це свято було затверджено 7 грудня 2021 року Кабінетом Міністрів України.
Історія свята
Перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла України і слава, і воля» відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. Саму тому цю дату обрали як День Державного Гімну. Вперше на платівку гімн був записаний у кельнському відділенні «Грамофону» у жовтні 1910 року у виконання Модеста Менцинського.
У 1917-1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. Американське видання «Нью-Йорк таймс» 17 червня 1917 року опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.
15 січня 1992 року у Верховній Раді затвердили музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну, що знайшло своє відображення у Конституції України.
Лише 6 березня 2003 року у Верховній Раді ухвалили закон «Про Державний гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Гімн є одним з символів свободи, незалежності, віри та надії українського народу. Сьогодні він, як прапор і герб, об’єднує українців у боротьбі з російськими окупантами і його впізнають і шанують в усьому світі.