1 квітня 2026 року жителі Новодунаєвецької громади провели в останню путь бійця Юрія Крижановського, який повернувся «на щиті» до свого вічного дому… Він не прагнув величі та визнання, він став на захист своєї країни та українського народу задля мирного та спокійного життя людей на своїй рідній землі, повідомляє селищна громада.
Юрій виріс в селі Міцівці, де і минули його дитячі та юнацькі роки. Закінчивши школу з відзнакою, вступив до Хмельницького педагогічного училища. Здобув освіту за спеціальністю «педагог — організатор та вчитель молодших класів» та розпочав роботу за фахом. У 2002 році разом із дружиною Аллою та донькою переїхав у місто Хмельницький, де влаштувався на роботу в економічний університет. Чоловіка поважали та любили друзі, колеги та студенти.
У 2022 році його життя змінилось назавжди… Він був призваний на військову службу до лав Збройних сил України. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок…
15 грудня 2024 року Юрій під час виконання бойового завдання останній раз вийшов на зв’язок і відтоді вважався зниклим безвісти… Довгі місяці пошуків, та, на жаль, невтішні новини… Захисник загинув.
Під звуки трикратного військового салюту бійця поховали на кладовищі села Міцівці. Як символ України, якій він вірно служив, рідним було вручено Державний прапор. У воїна залишились дружина, дочка та брат.