Російська колишня акторка Олена Великанова, відома за ролями у кіно та серіалах 2000-х («Попса» «Ванечка»), після початку повномасштабної війни залишилась в Україні та нині працює адміністраторкою знімального майданчика в Києві. Ексактриса заявляє, що свідомо обрала життя тут, попри втрату кар’єри, фінансові труднощі та розрив із частиною родини в РФ.
Вона також вивчає українську мову, займається волонтерством і намагається інтегруватися в нове середовище. Її історію оприлюднило російське антипропагандистське медіа «Настоящее время», яке записало з нею велике інтерв’ю у Києві.
За словами Великанової, з 2013-го вона багато років працювала в українських кінопроєктах, а після початку вторгнення вирішила не виїжджати, хоча мала таку опцію.
«Куди поїхати? Залишити моє улюблене місце, моїх друзів на війні, всіх? Тобто коли Київ офігенний – то поїхали, а коли тут біда – я така: «Побачимося наступним разом»?! Ні! Так не працює. Я не поїду! Моє життя продовжується. Це такий час», – пояснила вона.
Після 24 лютого 2022 року колишня акторка фактично втратила професію.Через російське громадянство та суспільні обмеження вона не може працювати в кадрі, а також зіткнулася з проблемами з документами.
«Я не можу бути у кадрі. Продюсери не дозволяють. Я не можу бути акторкою, тому що у мене немає паспорта. А я не можу отримати паспорт, тому що йде війна і не можна росіянам робити паспорт», – пояснила вона.
У перші місяці повномасштабної війни Великанова залишилась без стабільного доходу, доступу до банківських рахунків і житла. За її словами, на той момент у неї залишалося лише 100 гривень готівки. Щоб вижити, вона продавала особисті речі, включно з дорогими прикрасами, які отримувала раніше як подарунки.
Певний час ексакторка жила у переповнених будинках разом з іншими людьми, які евакуювалися з регіонів активних бойових дій. В одному з таких прихистків одночасно перебували десятки людей, які ділили побут і ресурси.
Згодом Великанова почала шукати будь-яку роботу. Вона працювала з дітьми, пробувала себе в різних сферах, а також займалася переробкою одягу та продажем речей із секонд-хенду. Зрештою повернулася до кіносфери, але вже не як акторка – нині вона працює адміністраторкою на знімальному майданчику та виконує різні технічні функції.
Великанова зазначає, що не відмовляється від професії повністю, однак наразі змушена адаптуватися до нових реалій.
«Я 20 років працювала. 10 з них – в Україні, в українському кіно. І зараз я працюю на майданчику – я перший стуленосець», – розповіла вона.
Паралельно Великанова займається волонтерством. Вона допомагає збирати кошти для військових, долучається до гуманітарних ініціатив та працює з дітьми, які постраждали від війни. Також колишня актриса проводить творчі заняття і майстер-класи.
Важливою частиною її життя стало вивчення української мови. Великанова намагається спілкуватися українською в побуті та на роботі, хоча визнає, що процес дається непросто. Водночас вона підкреслює, що це принципова позиція.
Розрив з сім’єю
Серйозним випробуванням для колишньої акторки став і розрив із частиною родини в Росії. За її словами, близькі перебувають під впливом пропаганди і не підтримують її рішення залишитися в Україні. Деякі родичі прямо закликали її повернутися, однак вона відмовилась.
Найболючішою темою для Великанової залишається її 16-річний син, який перебуває за межами України. Вона зізнається, що розлука дається їй важко, однак дитина підтримує її рішення.
«Тут гинуть люди, діти, жінки. І це все роблять росіяни. Я не можу туди повернутися. Я не можу на них працювати. Ось я – Олена Великанова. Це – моє обличчя, моє тіло і моя душа. Моя душа цього не може. І мій син це розуміє і каже: «Мамо, я все розумію. Але постарайся там вижити», – розповіла акторка.
Попри всі труднощі, Великанова наголошує, що не шкодує про свій вибір і не планує повертатися до Росії. Вона вважає, що війна стала моментом особистого визначення.
Довідка
Олена Великанова народилася у Москві у 1984 році, закінчила Вище театральне училище імені Щепкіна та працювала в театрі й кіно. Вона стала відомою завдяки ролям у фільмах «Попса», «Ванечка», «Найкращий фільм», а також численних телесеріалах.
