Рівно 40 років тому, 26 квітня 1986 року, сталась одна з найстрашніших техногенних катастроф у світі – вибух на Чорнобильській АЕС, внаслідок якого частина населених пунктів Київщини були визнаними непридатними для життя через радіацію. Серед них – Прип’ять – одне з найкомфортніших тоді міст, де не знали слова «дефіцит», а для відпочинку жителів були створені усі необхідні умови.
Старі фото та спогади було опубліковано на сторінці Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) у соціальній мережі Facebook. Сьогодні доступ до Зони відчуження закритий для цивільних.
Місто, де було все
«Прип’ять – одне з наймолодших міст України, засноване 4 лютого 1970 року. Воно з’явилося не випадково: його будували як ідеальне місто для працівників Чорнобильської атомної електростанції, яка мала стати символом наукового прогресу. До аварії місто вважалося одним із найкомфортніших для життя у всьому срср», – розповіли в агентстві.
У місті були побудовані широкі проспекти, а для відпочинку жителів будівельники звели палац культури «Енергетик» (багатьом відомий завдяки серії культових українських комп’ютерних ігор S.T.A.L.K.E.R.), кінотеатри, басейни, спортивні комплекси, парк атракціонів, танцмайданчики, яхт-клуб на річці Прип’ять.
На відміну від інших міст та сіл тут не були відомі такі поняття, як «НЗ» (недоторканий запас), «дефіцит», бо в магазинах провали всі необхідні товари.
Але 26 квітня 1986 року вибух на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції все змінив. Сьогодні Прип’ять, колись енергійне і людне місто, занурене у тишу.
«Ми не зможемо повернути час назад, але ми зможемо поринути у спогади. Спогади через світлини, надані прип’ятчанами з особистих архівів. Більшості цих фото немає в інтернеті. Щасливі, усміхнені обличчя, весілля, дітлахи з «нашого двору», друзі і колеги разом. Пам’ять, спогади – це те, що неможливо знищити. Дякуємо за надані фото: Наталії Ходимчук, родині Патракових, Людмилі Джулай, Ірині Плюсніній, Світлані Зуйко, Володимиру Патракову«, – резюмували в ДАЗВ.