В Україні спростили процедуру продовження бронювання працівників підприємств життєво важливих галузей та оборонно-промислового комплексу. При цьому у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15237 «Про справедливе бронювання та участь в обороні», який пропонує суттєво змінити правила бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації. Документ передбачає новий підхід до відстрочки від служби, зокрема скасування безстрокового бронювання та запровадження обов’язкової участі заброньованих громадян в обороні держави.
Згідно із законопроєктом, усі умови бронювання — перелік категорій громадян, підстави для отримання відстрочки та строки її дії — мають бути закріплені на рівні закону. Наразі ці питання часто регулюються урядовими постановами, які можуть змінюватися залежно від ситуації.
Однією з ключових змін стане обмеження строків бронювання. Автори ініціативи пропонують відмовитися від практики безстрокових відстрочок, а статус заброньованих осіб регулярно перевіряти на відповідність вимогам законодавства.
Також планується створення єдиного державного реєстру заброньованих громадян. При цьому персональні дані, які можуть вказувати на об’єкти критичної інфраструктури, мають бути знеособлені.
Окрему увагу у законопроєкті приділено участі заброньованих осіб в обороні держави. Документ наголошує, що відстрочка від мобілізації не означатиме повного звільнення від оборонних обов’язків.
Передбачено три можливі форми такої участі:
робота на підприємствах критичної інфраструктури, у сфері енергетики, транспорту або оборонно-промислового комплексу;
проходження служби у резерві та військової підготовки без відриву від роботи;
сплата цільових внесків на потреби оборони.
Останній пункт фактично повертає до обговорення модель так званого «економічного бронювання», яка раніше вже викликала суспільну дискусію. Йдеться про можливість регулярних внесків на оборону з боку підприємства або самого військовозобов’язаного для збереження бронювання.
Наразі законопроєкт лише зареєстрований у парламенті. Для набуття чинності він має пройти розгляд у комітетах та отримати підтримку народних депутатів у сесійній залі.