Чемпіонат світу з футболу наближається: що варто знати перед початком унікального турніру

Головна футбольна подія чотириріччя — чемпіонат світу — стартує найближчого четверга, 11 червня. Турнір триватиме понад місяць і завершиться 19 липня фіналом на стадіоні в Іст-Ратерфорді в США. ВВС розповідає, що потрібно знати перед стартом.

Джерело — https://www.bbc.com/

Наймасштабніший в історії

У першому чемпіонаті світу 1930 року взяли участь 13 команд. Цього року їх буде 48 — рекорд за всю історію. Загалом зіграють 104 матчі (також рекорд) у трьох країнах (ще один рекорд).

ФІФА постійно збільшує кількість учасників, і досі це виглядало виправданим. У 1998 році на чемпіонат поїхали 32 збірні: цей формат зберігався до 2022 року і виглядав оптимальним. Але потім ФІФА вирішила розширити турнір у півтора раза, щоб підвищити інтерес до футболу в тих країнах, які раніше рідко — або ніколи — не потрапляли на чемпіонат.

Рекорд, який викликає обурення, — це ціни на квитки, що вийшли за межі розумного. Ба більше, організатори в США не встановили звичних обмежень на перепродаж за завищеними цінами, чим не забарилися скористатися спекулянти.

Нарешті, блиску турніру додають «особливі відносини» Дональда Трампа та президента ФІФА Джанні Інфантіно. Головний футбольний бос не соромиться носити бейсболку з ім’ям президента США, а в грудні вручив Трампу спеціально створену для нього «премію миру ФІФА».

Ще у 2018 році Інфантіно казав: «Цілком очевидно, що політика має триматися подалі від футболу, а футбол — подалі від політики». Але тепер у ФІФА є новий офіс у нью-йоркській вежі Трампа, а Інфантіно запрошують на заходи, що не мають жодного стосунку до футболу, наприклад, на саміт в Єгипті, де в жовтні 2025 року підписали угоду про мирне врегулювання в секторі Газа.

Як нагадує спортивний оглядач ВВС Ден Роан, у 1994 році, коли США приймали чемпіонат світу з футболу, президент Білл Клінтон максимально дистанціювався від змагань, не бажаючи відволікати увагу від турніру на себе.

Цього разу Трамп був головною дійовою особою на жеребкуванні фінального етапу і, вочевидь, не втратить можливості попозувати з Кубком світу після фіналу.

Формат турніру

Через збільшення кількості учасників формат також ускладнився. Раніше (з 1998 по 2022 рік) усе було простіше: 32 команди розподіляли на 8 груп. Із кожної до наступного етапу виходили дві найсильніші збірні, а дві слабші вирушали додому.

Тепер же плей-оф розпочнеться зі стадії 1/16 фіналу, тобто до другого етапу виходять 32 команди. На груповому етапі учасників поділили на 12 груп по 4 команди; у плей-оф виходять збірні, що посіли перші два місця, а також 8 найкращих команд серед тих, які зайняли треті місця.

Через зміну формату не варто очікувати так званих «груп смерті» — коли жеребкування зводить в одну групу чотири приблизно рівні за силою команди. Щоб комусь із фаворитів не вийти з групи, доведеться дуже постаратися — це буде вже не просто невдача, а приголомшливий провал.

Матчі відбудуться на 16 стадіонах, розташованих у трьох країнах: США, Канаді та Мексиці.

США приймали чемпіонат світу в 1994 році, але цікаво, що цього разу матчі проходитимуть на зовсім інших американських стадіонах. Загалом у США є 11 арен, які прийматимуть ігри: в Іст-Ратерфорді (Нью-Йорк/Нью-Джерсі), Далласі, Канзас-Сіті, Гʼюстоні, Атланті, Сан-Франциско, Філадельфії, Лос-Анджелесі, Сіетлі, Бостоні та Маямі.

У Мексики — три стадіони: знаменита «Ацтека» в Мехіко, яка вже приймала чемпіонати світу 1970 і 1986 років, а також стадіони в Гвадалахарі та Монтерреї.

У Канади — два стадіони, в Торонто та Ванкувері; ця країна вперше приймає чемпіонат світу.

Фінал відбудеться на стадіоні MetLife в Іст-Ратерфорді. Це місто розташоване на території штату Нью-Джерсі, але від Мангеттена до нього лише 11 км. На арені MetLife, збудованій у 2010 році, грають клуби Національної футбольної ліги (НФЛ) «Нью-Йорк Джайєнтс» і «Нью-Йорк Джетс» (йдеться про американський футбол).

Фаворити і аутсайдери

Список можливих претендентів на титул на кожному чемпіонаті світу обмежується 7–8 командами. Насамперед це збірні, які вже раніше вигравали трофей: Аргентина, Франція, Іспанія, Англія, Бразилія. Дещо менше шансів, на думку букмекерів, зараз мають інші гранди — Німеччина, Нідерланди та Португалія. Перемога будь-якої іншої збірної розглядатиметься як сенсація.

Значною мірою успіх тієї чи іншої команди залежить, якщо не від випадку, то від фізичної форми гравців.

Наприкінці довгого сезону багато хто підійшов із травмами або накопиченою втомою — особливо гравці топклубів, у яких назбиралося по 60–70 зіграних матчів.

Аргентина, чинний чемпіон світу, виглядає не слабшою, ніж чотири роки тому. Воротар Еміліано Мартінес («Астон Вілла»), півзахисники Енцо Фернандес («Челсі»), нападники Лаутаро Мартінес («Інтер») і Хуліан Альварес («Атлетіко» Мадрид) — таким кістяком може похвалитися не кожна збірна. І, звісно, не варто забувати про Ліонеля Мессі.

Ще більш вражаючим виглядає склад Франції: у захисті — Вільям Саліба («Арсенал») та Ібраїма Конате («Ліверпуль»), у півзахисті — Орельєн Чуамені («Реал» Мадрид) і легендарний ветеран Нголо Канте («Фенербахче»), в атаці — неймовірний вибір із Кіліана Мбаппе («Реал» Мадрид), Усмана Дембеле й Бредлі Барколя (обидва — «ПСЖ»), Маркуса Тюрама («Інтер»), Майкла Олісе («Баварія») та Раяна Шеркі («Манчестер Сіті»).

Чинний чемпіон Європи Іспанія — це поєднання героїв 2024 року та ще молодших гравців. Найбільше у складі футболістів «Барселони» — передусім Педрі, Ферран Торрес і Ламін Ямаль. Вперше за багато років на чемпіонат світу не взяли жодного іспанського гравця мадридського «Реала». Втім, клуб повноцінно представлений в інших збірних.

Англія вже вигравала чемпіонат світу — але сталося це рівно 60 років тому, у далекому 1966. Для розуміння: з тих, хто бодай раз виходив на поле у футболці збірної Англії, нині живі лише троє.

Щоразу Англію вважають одним із фаворитів — і щоразу родоначальники футболу оступаються. У 2018 році збірна дійшла до півфіналу, але програла Хорватії. Після цього англійці двічі грали у фіналах чемпіонату Європи (2021 і 2024), але обидва рази поступилися. Головна зірка команди, як і всі останні роки, — центрфорвард Гаррі Кейн («Баварія»), який провів у своєму клубі видатний сезон.

Бразилія цього разу не виглядає фаворитом. У команді є безсумнівні зірки, але майже до кожного є питання. Вінісіус («Реал» Мадрид) і Ендрік («Ліон») відомі своїм непростим характером. Каземіро («Манчестер Юнайтед») провів блискучу кінцівку сезону і вивів клуб на третє місце в англійській Прем’єр-лізі, але у 34 роки вже не може похвалитися колишньою швидкістю та витривалістю.

Нарешті, у заявці знайшлося місце Неймару («Сантос»). Але його протягом усієї кар’єри переслідують травми, і не факт, що цього разу він буде повністю здоровий.

У Португалії є один великий плюс — і водночас мінус. Це Кріштіану Роналду, який мріє виграти чемпіонат світу й поставити яскраву крапку у своїй кар’єрі. Але збірна опинилася в заручниках своєї головної зірки, яка прагне рекордів. У Португалії є й інші сильні гравці — капітан «Манчестер Юнайтед» Бруну Фернандеш, Жоау Невеш і Вітінья з «ПСЖ», Бернарду Сілва з «Манчестер Сіті», але вони залишаються на другому плані.

Серед інших збірних, які теоретично можуть претендувати на титул, можна відзначити Німеччину, що переживає не найкращі часи, і вічних невдах чемпіонатів світу — Нідерланди.

За ким ще постежити

Насамперед — за Норвегією. Форвард Ерлінг Голанд нарешті потрапив на чемпіонат світу. Крім того, йому складе компанію капітан лондонського «Арсенала» Мартін Едегор.

Сенсації планетарного масштабу трапляються не так уже й часто. Але у 2022 році, наприклад, до півфіналу дійшла збірна Марокко, а у 2002 році на цій стадії опинилися одразу й Туреччина, і Південна Корея. Проте спрогнозувати такий успіх майже неможливо.

Серед героїв минулих років варто виділити Хорватію та Бельгію. Балканська збірна на минулому чемпіонаті світу посіла третє місце, а у 2018 році дійшла до фіналу. Бельгія так і не скористалася шансом, який отримала з появою «золотого покоління» на чолі з Кевіном де Брейне та Ромелу Лукаку. Можливо, цього року це буде їхня остання спроба.

Нарешті, варто стежити за африканськими збірними, насамперед за Марокко та Сенегалом — фіналістами останнього скандального Кубка Африки.

Екзотика

На цьому чемпіонаті через особливості формату дебютантів більше, ніж зазвичай. Збірні господарів турніру — США, Канади та Мексики — отримали гарантовані місця, а квота від регіону залишилася незмінною.

Цим, зокрема, й пояснюється присутність на турнірі збірної Кюрасао. Це крихітне (150 тис. жителів) державне утворення входить до складу Нідерландів і отримало статус автономії лише у 2011 році. У складі збірної Кюрасао виступають переважно гравці з чемпіонату Нідерландів, а тренує її 78-річний Дік Адвокат, який раніше тренував Росії.

Ще один дебютант — збірна Узбекистану, у складі якої виступає захисник Абдулкодир Хусанов, який цього року став міцним гравцем у «Манчестер Сіті».

Нарешті, серед рідкісних гостей чемпіонату світу та дебютантів варто відзначити Гаїті, Кабо-Верде, Ірак і Йорданію.

Кого бракуватиме на чемпіонаті

Звісно, Італії.

Чотириразові чемпіони світу знову зазнали провалу — цього разу поступилися у вирішальному стиковому матчі Боснії і Герцеговині. Італійська Серія A — одна з найсильніших ліг світу. Проте вже втретє поспіль національна збірна не може пробитися на головний турнір. У підсумку ціле покоління італійських футболістів так і не побачить чемпіонат світу наживо.

Не потрапила на чемпіонат і Данія, яка у 2021 році доходила до півфіналу першості Європи.

Не змогла пробитись на змагання Україна.

Не подолала африканський відбірковий турнір Нігерія — одна з найсильніших збірних континенту.

Не поїдуть і багато зірок, чиї збірні не змогли пробитися на ЧС:

Є й інша категорія — футболісти, які пропустять чемпіонат світу через важкі травми, наприклад Родріго і Мілітао (Бразилія), Юго Екітіке (Франція) та Хаві Сімонс (Нідерланди).

Парад ветеранів

Цей чемпіонат світу стане останнім для цілого покоління суперзірок.

38-річний аргентинець Ліонель Мессі вже виграв усе, що тільки можна: чемпіонат світу, Кубок Америки (двічі), чемпіонат Іспанії у складі «Барселони» (10 разів), чемпіонат Франції у складі «ПСЖ» (двічі), Лігу чемпіонів (4 рази). Вісім разів він ставав володарем «Золотого м’яча» — головної індивідуальної нагороди у футболі.

З 2023 року Мессі виступає в MLS — американській футбольній лізі. Цей чемпіонат світу, ймовірно, стане останнім у його кар’єрі.

Інший великий гравець цього покоління, Кріштіану Роналду (йому 41 рік), не приховує, що його головна життєва мета — здобути кубок світу. Португалець п’ять разів перемагав у Лізі чемпіонів (у складі «Манчестер Юнайтед» і «Реала»), ставав чемпіоном Європи, вигравав чемпіонати Англії, Іспанії та Італії, але головний світовий трофей йому так і не підкорився.

З грудня 2022 року Кріштіану Роналду виступає за клуб «Аль-Наср» із Саудівської Аравії. Для капітана збірної Португалії ЧС-2026 також, найімовірніше, стане останнім.

Хто ще з іменитих ветеранів востаннє бере участь у чемпіонаті світу:

Нефутбольні проблеми

Після повернення до Білого дому Дональда Трампа ідея проведення чемпіонату світу у трьох країнах Північної Америки перестала здаватися такою блискучою.

У перші місяці свого другого президентства Трамп посварився з Канадою, пригрозив її анексувати та проголосити 51-м штатом США.

Не кращими були й відносини з Мексикою: стіна на кордоні з південним сусідом була одним із символів передвиборчої кампанії Трампа, а згодом і його міграційної політики. До того ж у лютому 2026 року, за чотири місяці до чемпіонату, в Мексиці почалася справжня війна між владою та наркокартелями після загибелі одного з найвідоміших наркобаронів — Ель Менчо.

Виникли побоювання, що збройне протистояння може позначитися на проведенні матчів ЧС у Мексиці. Втім, нарковійни давно стали рутиною для країни, а заворушення невдовзі вщухли.

«Загалом картелі зацікавлені в економічній вигоді від забезпечення мирного проведення чемпіонату світу з футболу», — розповідав в інтерв’ю ВВС фахівець із регіону, доцент кафедри кримінального права Ноттінгемського університету Хав’єр Ескауріаца.

Проблеми виникали не лише з сусідами-співорганізаторами. За рік до чемпіонату світу Трамп підписав указ про заборону на в’їзд до США громадянам 12 країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також про обмеження на в’їзд для громадян ще семи країн.

До «чорного списку» американського президента потрапили й дві країни, що відібралися на чемпіонат світу — Гаїті та Іран. Втім, в указі обумовлювалося, що заборона не поширюється на спортсменів, які прибувають для участі у великих спортивних заходах. Проте це зачепило вболівальників і членів офіційних делегацій.

На початку 2026 року в Ірану виникли серйозніші проблеми — аж до можливості відмови від участі в ЧС.

Після того як США та Ізраїль наприкінці лютого атакували Іран, виникло закономірне питання: як іранські футболісти зможуть грати — та ще й у США, куди їх визначив жереб.

Іранські чиновники то заявляли, що команда не гратиме за таких умов, то погоджувалися поїхати. Президент ФІФА Джанні Інфантіно спеціально відвідував матчі Ірану та спілкувався з представниками Тегерана. У підсумку збірна виступить на чемпіонаті, але базуватиметься при цьому в Мексиці.

7 червня Іран поскаржився, що візи не дали багатьом членам делегації, які важливі для функціонування команди.

Нарешті ще одна проблема виникла вже у травні й не була пов’язана з політикою. У Демократичній Республіці Конго спалахнула нова хвиля вірусу Ебола. До 20-х чисел травня кількість померлих від геморагічної лихоманки в ДР Конго перевищила 160 осіб, а кількість хворих — понад 600. США, а згодом і Канада, запровадили суворий карантин для всіх країн, яких торкнулася нова хвиля вірусу, зокрема для ДР Конго.

Збірна планувала зібратися в Кіншасі, потім продовжити підготовку в Бельгії, а звідти вирушити до США.

За три тижні до чемпіонату США ввели заборону на в’їзд для іноземних громадян, які протягом попередніх 21 дня відвідували ДР Конго.

Представники африканської команди запевнили організаторів, що жоден із гравців збірної не повертався до країни в останні місяці. Проте американська сторона рекомендувала відправити гравців на самоізоляцію — про всяк випадок. Часу вже бракувало, і розмови про те, що чемпіонат світу може пройти без ДР Конго, стали цілком серйозними.

У підсумку федерація футболу ДР Конго повністю скасувала збори в Кіншасі й змогла переконати ФІФА в тому, що всі необхідні заходи дотримані. Футболістам нічого не загрожує, а ось уболівальників можуть не допустити.

За кілька днів до старту турніру США не впустили в країну першому судді із Сомалі Орану Артану, який мав судити низку матчів.