Через російські удари, зупинку великих підприємств та пов’язаний із цим ефект доміно реальне безробіття у найбільш постраждалих регіонах України до кінця року, за прогнозом, може зрости до 24-26%. Експерти також очікують посилення внутрішньої міграції до центральних і західних областей та збільшення кількості зареєстрованих безробітних, однак цей сценарій не означає неминучого масового безробіття на рівні всієї країни.
Про це розповіли голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський та економіст Олег Пендзин в коментарі медіа. За їхніми оцінками, до кінця року проблеми з роботою можуть посилитися насамперед у регіонах, які найбільше потерпають від російських атак та зупинки великих підприємств.
Зупинка одного заводу може залишити без роботи тисячі людей
Ключовою загрозою Забловський називає руйнування промислової та логістичної інфраструктури. Великі підприємства в Україні створюють робочі місця не лише безпосередньо на виробництві. Навколо кожного промислового гіганта працює ціла мережа суміжних компаній – перевізники, ремонтники, постачальники сировини, залізничники, сервісні підприємства та малий бізнес. Заводу може мати значно ширші наслідки, ніж скорочення персоналу одного підприємства. «Коли російський дрон спалює черговий склад чи зупиняється завод-гігант, відразу зникає робота для тисяч людей», – пояснює Забловський.
За його словами, особливо вразливою залишається металургійна галузь. Проблеми великих підприємств автоматично позначаються на рударях, залізничниках, ремонтниках та інших працівниках, робота яких безпосередньо залежить від функціонування промисловості.
У частині випадків людей не звільняють одразу, а переводять у вимушений простій. Зазначається, що це дозволяє підприємствам зберегти персонал, однак доходи працівників у такому разі суттєво скорочуються.
Під ударом опиняється і малий бізнес
Наступною ланкою стають невеликі підприємства, які на перший погляд можуть взагалі не бути пов’язаними з великим виробництвом. Наприклад, зупинка будівництва або великих торговельних об’єктів означає скорочення замовлень для виробників меблів, будматеріалів, вікон, дверей, металоконструкцій та інших товарів.
Менше роботи отримують перевізники та сервісні компанії. Падіння доходів працівників великих підприємств також безпосередньо позначається на місцевій економіці. Люди починають менше витрачати у магазинах, кафе, салонах, на розваги та інші необов’язкові послуги.
Бізнес отримує менше виручки, скорочує витрати, відмовляється від найму нових працівників, а в найскладніших випадках – починає звільнення. Саме так локальна проблема одного великого підприємства може поступово перетворюватися на кризу всього місцевого ринку праці.
Звільнень у торгівлі та послугах стає більше
За оцінкою Забловського, за останні два місяці кількість реальних звільнень у торгівлі та сфері послуг могла збільшитися приблизно на 12-15%, ці галузі особливо чутливі до скорочення споживчих витрат. Якщо люди втрачають роботу, переходять на простій або починають отримувати менше, вони насамперед скорочують необов’язкові покупки.
Зазначається, що це безпосередньо б’є по магазинах, закладах харчування, розважальному сектору та різноманітних сервісах. У результаті проблеми промисловості можуть із певною затримкою переходити у сферу послуг. Особливо гостро це може відчуватися в містах, економіка яких традиційно залежить від одного або декількох великих підприємств.
Окремою проблемою залишаються російські атаки на складську та логістичну інфраструктуру. Склад може бути кінцевою точкою цілої мережі постачання. З ним працюють водії, логістичні компанії, виробники, фермерські господарства, охоронні та ремонтні підприємства.
Якщо великий склад припиняє роботу, частина цих компаній може втратити замовлення. Наприклад, пошкодження логістичних центрів продовольчих компаній може означати меншу кількість роботи для водіїв вантажівок-рефрижераторів.
Молодь може опинитися серед найбільш вразливих
Ще однією групою ризику економісти називають молодих працівників. Значна частина молоді зайнята саме у сферах, які швидко реагують на погіршення економічної ситуації – торгівлі, громадському харчуванні, обслуговуванні, маркетингу та інших сервісних галузях.
Такі робочі місця часто скорочують швидше, ніж персонал на стратегічних виробництвах. Крім того, працівники з невеликим досвідом роботи мають менше переваг під час конкуренції за обмежену кількість вакансій.
Найбільш тривожний прогноз стосується регіонів, економіка яких безпосередньо потерпає від бойових дій, атак на підприємства та зупинки виробництва. За оцінкою Забловського, до Нового року рівень реального безробіття у таких регіонах може зрости до 24-26%.
Україні загрожує нова хвиля внутрішньої міграції
Ще одним наслідком проблем із роботою може стати посилення внутрішньої міграції. Пендзин очікує, що до кінця року більше людей із прифронтових територій можуть переїжджати до центральних та західних областей. Причини такого рішення можуть бути одночасно безпековими та економічними.
Якщо підприємство припинило роботу, а знайти нову вакансію в місті складно, людина отримує додатковий стимул для переїзду. Разом із цим збільшуватиметься попит на житло, соціальні послуги, місця у школах та дитячих садках.
Таким чином, проблеми одного регіону можуть частково переноситися на інші області країни. Пендзин також очікує значного збільшення кількості офіційно зареєстрованих безробітних. Якщо хвиля скорочень справді посилиться, більше українців звертатимуться до центрів зайнятості в пошуках вакансій, можливостей для перенавчання та державної підтримки.
Безробіття може збільшити кількість охочих служити за контрактом
Ще одним можливим наслідком економісти називають збільшення кількості людей, які розглядатимуть контрактну службу у Збройних силах України як варіант працевлаштування. За оцінкою Пендзина, особливо це може стосуватися громадян із технічними та робітничими спеціальностями.
Війську потрібні не лише військовослужбовці бойових спеціальностей. Значний попит існує на фахівців із ремонту, технічного забезпечення та логістики. Зокрема, затребуваними можуть бути слюсарі, зварювальники, водії та інші спеціалісти, професійні навички яких можна використовувати в підрозділах забезпечення й ремонту.
Попри песимістичні прогнози, говорити про гарантоване масове безробіття в усій Україні наразі не варто. Найбільший ризик існує саме для територій, де одночасно діють кілька негативних факторів.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, середня зарплата в Україні у серпні 2026 року становила 31 892 грн, або близько 24 557 грн після ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та військового збору: за місяць вона зменшилася на 1,1%, але за рік зросла на 23,1%. Найбільше в середньому платили у сфері інформації та телекомунікацій – 79 170 грн, найменше в освіті – 19 109 грн, тоді як борги із зарплат станом на 1 вересня сягнули 3,8 млрд грн.