З наближенням Нового року традиційно підбивають підсумки попередніх 12 місяців. Цього разу «Телеграф» вирішив створити нову історію та склав власний рейтинг впливу політиків на життя в країні.
Слово головного редактора
Політична вага та вплив — поняття дуже відносні. Їх не можна помацати, порахувати чи виміряти в абсолютних одиницях. При цьому Україна протягом останніх 30 років була і залишається дуже залежною від політичної кон’юнктури — як зовнішньої, так і внутрішньої.
Рейтинг «Телеграфу» створено на основі спостережень за поточним станом речей. Звичайно, багато хто може з ним не погодитися. Хтось вважає, що його/її незаслужено до списку не включили, або поставили не на таку високу позицію, як того хотілося б. І це нормально.
При аналізі даних для складання такого серйозного рейтингу важко залишатися об’єктивним, але ми спробували. Висновки, зроблені редакцією, грунтуються не лише на особистих відчуттях, а також підтверджуються інформацією від компетентних співрозмовників.
Навіть на перший погляд наш список викличе у читача деякі запитання. Наприклад, як і чому в рейтингу політиків опинилися мільярдер Рінат Ахметов та журналіст Дмитро Гордон, але при цьому там немає представників Кабміну (за винятком силових відомств). Відповіді щодо перших двох персон ви можете побачити в особистих профайлах (відкриваються при натисканні на прізвище у списку), а щодо уряду та особисто прем’єр-міністра Дениса Шмигаля варто прояснити.
Мабуть, вперше в історії незалежної України ми зіткнулися із ситуацією, коли глава Кабміну є настільки несамостійним і залежним від Банкової. А імена деяких міністрів, при всій повазі до них, не запам’ятовують навіть депутати. Шмигаль – ідеальний прем’єр для президента Володимира Зеленського – виконавець, без видимих особистих амбіцій. Але сьогодні про інше — подивімось, хто і на якій позиції розташувався.
Рейтинг українських політиків за підсумками 2021 року
