В Україні у другому читанні ухвалили законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру банківських рахунків і сейфів, посилення фінансового моніторингу та підготовку до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Водночас нові правила не означають скасування банківської таємниці, автоматичного доступу до залишків коштів чи історії переказів, а також не передбачають заміни гривні на євро.
Відповідні зміни закріплені у законопроєкті №14327-д, за який у другому читанні та вцілому проголосували 249 нардепів (поіменне голосування – за посиланням). За фракціями та групами голоси розділилися так:
- «Слуга народу» – 175;
- «Європейська солідарність» – 17;
- «Батьківщина» – 0;
- «Платформа за життя та мир» – 16;
- «Довіра» – 18;»
- За майбутнє» – 2;
- «Голос» – 3;
- «Відновлення України» – 11;
- позафракційні – 7.
Основна мета реформи полягає в адаптації українського фінансового законодавства до стандартів Європейського Союзу (ЄС). Очікується, що це дозволить Україні в майбутньому приєднатися до європейського платіжного простору, а українцям і бізнесу – здійснювати перекази в євро за простішими правилами.
Що передбачає новий законопроєкт і навіщо Україні SEPA
SEPA, або Single Euro Payments Area, – це Єдина зона платежів у євро, яка дозволяє здійснювати безготівкові перекази між країнами-учасницями за уніфікованими правилами. Фактично йдеться про створення умов, за яких міжнародні перекази в євро стануть простішими, швидшими та потенційно дешевшими для громадян і підприємств.
Для України приєднання до SEPA означатиме можливість глибшої інтеграції з європейською фінансовою системою. Зазначається, що це особливо важливо для українців, які отримують кошти з-за кордону, переказують гроші родичам у Європі, працюють з іноземними замовниками або ведуть міжнародну підприємницьку діяльність.
Однак, для вступу до платіжної зони недостатньо лише технічної готовності банків. Україна повинна також привести законодавство у сфері фінансового моніторингу та протидії відмиванню коштів у відповідність до європейських вимог.
Саме на це спрямований законопроєкт №14327-д. Серед його ключових положень – удосконалення механізмів протидії легалізації незаконних доходів, систематизація інформації про банківські рахунки та створення умов для ефективнішого обміну визначеними законом даними між уповноваженими органами.
При цьому підтримка документа парламентом сама собою ще не означає приєднання України до SEPA. Після завершення законодавчих процедур країні необхідно буде подати відповідну заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та забезпечити виконання необхідних умов.
В Україні створять єдиний реєстр рахунків: які дані туди потраплять
Одним із найбільш обговорюваних положень законопроєкту стало створення централізованого державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Його призначення – систематизувати базову інформацію про те, у яких фінансових установах людина має рахунки. У такому реєстрі передбачається зберігати:
-
номер банківського рахунку у форматі IBAN;
-
найменування банку, в якому відкритий рахунок;
-
ідентифікаційні дані власника рахунку;
-
інформацію про наявність індивідуального банківського сейфа.
Водночас реєстр не передбачає зберігання інформації про залишки грошей, історію переказів чи вміст банківських сейфів. Наприклад, уповноважений орган зможе встановити, у якому банку особа має рахунок, якщо для цього існуватимуть передбачені законом підстави та повноваження.
Однак отримання детальних відомостей про рух коштів залишатиметься окремою процедурою, для якої необхідно дотримуватися встановлених законодавством вимог. Аналогічні механізми вже застосовуються в багатьох країнах ЄС.
Чи скасують банківську таємницю та хто отримає доступ до рахунків
Створення реєстру викликало дискусії щодо можливого розширення доступу державних органів до фінансової інформації українців. Однак, експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко наголошує, що йдеться не про повне розкриття банківської таємниці, а про централізацію обмеженого переліку даних.
Наразі уповноважені правоохоронні та антикорупційні органи вже можуть отримувати певну інформацію від банків відповідно до законодавства. Проте для цього часто необхідно надсилати окремі запити до фінансових установ. Новий реєстр має спростити та прискорити отримання базових відомостей про наявність рахунків.
Серед органів, для яких законопроєкт передбачає відповідні механізми доступу, називають Службу безпеки України, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та інші уповноважені структури. Водночас, у представленій раніше редакції законопроєкту передбачалося, що прямий доступ правоохоронних органів до реєстру має запрацювати на завершальному етапі європейської інтеграції – не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною членства в ЄС.
Чи почнуть банки частіше перевіряти перекази українців
Ще одним напрямом змін є вдосконалення фінансового моніторингу. Йдеться про механізми, за допомогою яких банки виявляють підозрілі операції та перевіряють можливі ризики відмивання коштів, фінансування тероризму й інших фінансових правопорушень.
За словами Павленко, українська система фінмоніторингу поступово переходить до ризик-орієнтованої моделі. Банки звертатимуть увагу не лише на суму переказу, а й на характер операції, її регулярність та відповідність фінансовому профілю клієнта.
Зокрема, фінансові установи можуть враховувати джерела надходження коштів, кількість контрагентів, призначення платежів та їхню типовість для конкретної людини. Наприклад, якщо фізична особа регулярно отримує численні перекази від незнайомих людей, банк може звернути увагу на такі операції навіть за умови, що кожен окремий платіж є невеликим.
Водночас це не означає, що всі перекази автоматично визнаватимуть підозрілими або що банки повинні блокувати рахунки через сам факт надходження грошей. Для більшості клієнтів, які використовують рахунки за призначенням і можуть пояснити походження своїх коштів, зміни не повинні створювати суттєвих труднощів, вважає експертка.
Щоб зменшити ймовірність додаткових перевірок, вона рекомендує не використовувати особисті картки для систематичного отримання платежів за підприємницьку діяльність, правильно зазначати призначення переказів та зберігати документи, що підтверджують походження значних надходжень. При цьому додаткова перевірка не обов’язково означає блокування рахунку. Рішення банку залежатиме від конкретних обставин, оцінки ризиків та вимог законодавства.
Чи замінять гривню на євро після приєднання до SEPA
Попри назву платіжної системи, приєднання України до SEPA не означатиме переходу на євро як національну валюту. Як раніше пояснював віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов, законопроєкт стосується правил здійснення платежів у євро, а не зміни грошової одиниці України.
Гривня залишатиметься національною валютою, а Національний банк України продовжуватиме здійснювати монетарну політику відповідно до своїх повноважень. Тобто українцям не потрібно обмінювати заощадження на євро або очікувати автоматичного переведення гривневих рахунків в іноземну валюту.