В Україні під час перехідного періоду на полицях можуть продаватися імпортні харчові продукти без українського тексту безпосередньо на упаковці, але покупець у будь-якому разі повинен безоплатно отримати обов’язкову інформацію державною мовою до придбання – зокрема на ціннику, через QR-код, сайт, застосунок або іншим доступним способом. Після завершення перехідного періоду вже законно введені в обіг товари не доведеться одразу прибирати з магазинів, їх можна буде продавати до закінчення встановленого строку придатності.
Йдеться про зміни у правилах маркування імпортованих фасованих харчових продуктів. Кабінет міністрів постановою №1167 визначив перехідний порядок після згортання частини послаблень, які діяли під час воєнного стану.
Продукт без української етикетки не обов’язково продаватимуть незаконно
Одна з найважливіших для споживачів змін стосується імпортних фасованих продуктів, на упаковці яких інформацію нанесено іноземною мовою. До 1 квітня 2027 року для такої продукції передбачено перехідний механізм.
Імпортовані харчові продукти за встановлених урядом умов можуть ввозити на митну територію України, вводити в обіг та реалізовувати навіть тоді, коли обов’язкова інформація безпосередньо на упаковці або етикетці викладена не українською мовою. Однак це не означає, що продукт може продаватися взагалі без зрозумілої покупцеві інформації.
Ключова вимога залишається незмінною, споживач повинен отримати доступ до необхідних відомостей державною мовою ще до того, як заплатить за товар. Крім того, партія такого імпортованого фасованого продукту на всіх етапах харчового ланцюга повинна супроводжуватися повною інформацією про нього українською.
Вона може існувати як у паперовому, так і в електронному вигляді. Тому сама відсутність перекладу на пачці печива, шоколадці, упаковці макаронів або іншому імпортованому продукті ще не свідчитиме про незаконність його продажу.
Де покупцеві шукати інформацію українською
Для магазинів передбачено кілька способів виконання цієї вимоги. Головне – інформація має бути безоплатною, доступною та наочною, а ознайомитися з нею людина повинна мати можливість до придбання продукту.
Зокрема, продавець може розмістити українськомовну інформацію безпосередньо біля товару, на електронному ціннику чи інформаційному терміналі. Також її дозволяється надавати в друкованому вигляді, розміщувати на сайті або в мобільному застосунку магазину.
Ще один варіант – QR-код. Наприклад, на упаковці може залишатися оригінальне іноземне маркування, а поруч із товаром на полиці чи ціннику продавець може розмістити код. Після його сканування покупець має отримати необхідні відомості українською.
Тому українцям, які побачать товар без перекладеної етикетки, варто перевірити цінник, полицю, QR-код або електронні ресурси магазину. Якщо ж обов’язкову інформацію українською до покупки отримати неможливо, сам факт того, що на упаковці є іноземний текст, не звільняє оператора ринку від встановлених для нього вимог.
Для інтернет-магазинів діятиме окрема вимога
Окремо врегульована дистанційна торгівля продуктами. Тут принцип той самий, необхідні відомості мають бути доступними до того, як покупець придбає товар, а не після отримання посилки. Для продуктів, які продаються дистанційно, обов’язкова інформація українською мовою, крім інформації про мінімальний строк придатності або дату «вжити до», повинна бути доступною споживачу до моменту продажу.
Людина, яка замовляє імпортний продукт через інтернет, повинна мати можливість заздалегідь ознайомитися з передбаченими законодавством відомостями. Ситуація, за якої покупець спочатку оплачує замовлення, а після доставки вперше бачить усю інформацію про продукт лише іноземною мовою, не відповідає закладеному в правила принципу доступності інформації до продажу.
Що станеться з такими продуктами після 1 квітня 2027 року
Окреме питання – доля запасів імпортних продуктів після завершення перехідного періоду. Уряд не вимагає автоматично прибирати з магазинів усі товари, які раніше потрапили на ринок за перехідними правилами. Якщо продукт був ввезений та введений в обіг відповідно до встановлених вимог, він зможе залишатися у продажу й після 1 квітня 2027 року.
Такі продукти дозволятиметься реалізовувати до закінчення мінімального строку придатності або граничного строку споживання. Перехід передбачено поступовим, щоб уже ввезену продукцію не довелося масово вилучати з обігу лише через зміну вимог.
Спеціальне виключення стосується продукції, безперебійне постачання якої може мати особливе значення. На період воєнного стану дитяче харчування та харчові продукти для спеціальних медичних цілей, які мають маркування іноземною мовою, дозволено ввозити в Україну як гуманітарну допомогу.
Їх визнання гуманітарною допомогою, пропуск через кордон, митне оформлення, отримання, розподіл та контроль за цільовим використанням відбуватимуться за окремим порядком, встановленим урядом для гуманітарних вантажів.
Зміни торкнулися і торговельних марок
Постанова №1167 містить ще одну норму, яка стосується упаковки продуктів. Під час воєнного стану на первинному пакуванні може бути зазначена торгова марка, яка відрізняється від торгової марки на іншому пакуванні, упаковці або контейнері цього самого продукту.
Однак для цього встановлена умова: відповідні харчові продукти мають вироблятися тим самим оператором ринку. Норма враховує ситуації, коли один виробник випускає продукцію під різними торговельними марками або використовує різні варіанти упаковки.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у вересні в Україні яйця подорожчалина 16-38% залежно від бренду та регіону, м’ясо – на 5-10%, молочні продукти на 4-8%, а крупи – в середньому на 6%, однак у Мінагрополітики заявляють, що аномальних або спекулятивних націнок не фіксують. Серед причин зростання цін називають логістику, яка сама по собі може додавати в середньому близько 2,5% до вартості продуктів.