Українська адвокатка, власниця юридичної компанії та учасниця міжнародного конкурсу Mrs. Globe 2026 Юлія Ткаченко сьогодні впевнено поєднує бізнес, публічність і роботу із захисту прав жінок. Але за цією впевненістю — роки внутрішньої боротьби, недовіра через вік, стереотипи та шлях, який їй довелося будувати самостійно. В інтерв’ю «ФАКТАМ» Юлія відверто розповіла про дитинство, професію, власний бізнес, дискримінацію жінок у «серйозних» сферах та про те, чому сучасна жінка більше не повинна обирати між красою та реалізацією.
«Захотіла бути адвокатом ще у третьому класі»
— Ви говорите, що мріяли стати адвокаткою ще в дитинстві. З чого все почалося?
— Я захотіла бути адвокатом ще у третьому класі. Подивилась якийсь фільм, і після цього в мене було просто неймовірне бажання бути саме адвокатом. Я перший юрист у родині. У мене не було прикладів поруч, не було якогось «правильного» оточення, яке б мене до цього підштовхнуло. Просто було внутрішнє відчуття: маю бути там, де приймаються рішення і де захищають людей.
— Яким було ваше дитинство?
— Я народилась у Харкові. Єдина дитина в сім’ї. У мене неймовірні батьки, які дуже мене підтримували. І хоча для нашої сім’ї юридична освіта була великою фінансовою відповідальністю, вони зробили все можливе, щоб я отримала те, чого хотіла. Дуже вдячна їм за це. Бо підтримка в дитинстві формує тебе на все життя.
— Паралельно у вашому житті з’явилося й модельне агентство. Не було внутрішнього конфлікту між цими двома світами?
— Конфлікт був не в мене — він був у суспільства. Мені прямо казали: це не поєднується. Або ти про красу, або ти про серйозну професію. І це звучало так, ніби жінка не має права бути різною. Ніби якщо ти доглянута, гарна, сексуальна, то тебе автоматично не можуть сприймати серйозно. Але я ніколи не приймала ці рамки.
— Ви відчували дискримінацію через зовнішність або вік?
— Так, авжеж! Основною проблемою було те, що у 26 років мене майже не сприймали серйозно. І доводилося роками не тільки професійно розвиватися, а й доводити, що молода дівчина може бути хорошим спеціалістом. Іноді тебе оцінюють не за знаннями, а просто за зовнішністю чи віком. Особливо у сфері, де традиційно домінують чоловіки або старші люди. Це дуже виснажує емоційно, але водночас і робить сильнішою.
— Як ви прийняли рішення почати власний бізнес?
— Чесно — це була не моя ідея. Мої близькі люди буквально вмовили мене почати працювати на себе. Вони бачили в мені більше, ніж я сама тоді бачила. Я й досі дуже вдячна їм за цей поштовх. Бо іноді поруч мають бути люди, які скажуть: «Ти вже готова».
— Яким був старт?
— Я починала працювати в Харкові. У мене був маленький кабінет, і на початку я все робила самостійно. Абсолютно все. Пам’ятаю ті часи, коли стояла на пошті о 23:50, щоб встигнути в календарний день відправити документи. Я працювала без вихідних, без нормального відпочинку, але тоді мені здавалось, що інакше просто неможливо.
— Що було найважчим у той період?
— Напевно, постійно доводити, що ти маєш право бути там, де ти є. Коли ти молода жінка в юридичній сфері, тобі часто доводиться працювати вдвічі більше, щоб тебе просто почали сприймати на рівних. Але зараз я вже дивлюсь на це інакше. Цей шлях дуже мене загартував.
«Я дуже добре знаю, як часто жінок змушують сумніватися у собі»
— У чому сьогодні головна філософія вашої роботи?
— Я не можу брати клієнтів, якщо розумію, що жодним чином не зможу їм допомогти. Для мене це принципово. Я дуже емпатична людина. І моя робота — це не тільки про юридичні процеси чи документи. Це ще й про підтримку. Бо люди часто приходять не лише з проблемою, а й зі страхом, невпевненістю, внутрішнім виснаженням.
— Ви також працюєте із захистом прав жінок. Чому це для вас важливо?
— Тому що я дуже добре знаю, як часто жінок змушують сумніватися у собі. Їх можуть знецінювати, перебивати, змушувати бути «зручними». І моя роль — не тільки юридична. Це ще й про повернення внутрішньої сили. Про право говорити впевнено та не боятися займати своє місце.
— Ви часто говорите про жіночу підтримку. Чому це стало для вас окремою темою?
— Тому що я бачила, як сильно змінюється жінка, коли поруч є інші жінки. Саме тому проводжу бранчі й створила ком’юніті — простір, де є підтримка, розвиток і відчуття сили. Бо правда дуже проста: кожній жінці потрібна жінка.
— Що для вас сьогодні означає жіночність?
— Для мене жіночність — це не слабкість. Це свобода бути різною. Сьогодні я живу з переконанням, що жінка може бути всім одночасно. Сильною — коли потрібно тримати удар. Красивою та сексуальною — без страху втратити авторитет. Розумною — без потреби це комусь доводити. І будувати кар’єру, яка має вагу.
.jpg "Юлія Ткаченко: \"Для мене жіночність — це не слабкість. Це свобода бути різною\"")
— А що для вас означає успіх?
— Для мене успіх — це внутрішня опора. Коли ти не залежиш від чужого схвалення і не намагаєшся вписатись у чиїсь рамки. Мій шлях — це про вибір не вписуватися, а створювати своє. Про поєднання сили й жіночності. І про свободу бути собою — без компромісів.