Переговори в Абу-Дабі та зустріч спецпредставників президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві показали: Кремль не збирається йти навіть на найменші компроміси. Москва продовжує висувати нереалістичні ультиматуми до НАТО і вимагати, аби Україна віддала їй без бою неокуповані частини чотирьох українських регіонів.
При цьому Кремль сподівається схитрувати – і створити більш сприятливі умови для захоплення решти Донеччини, скориставшись показною «турботою» про людей у Костянтинівці. Про те, які сигнали можна зчитати з останніх подій та заяв, розповіли в Інституті вивчення війни (ISW).
Кремль відмовляється йти на компроміси
Новий раунд мирних переговорів та поїздка переговорників Трампа до Москви підтвердили: Путін та його оточення не відмовилися від жодного з висунутих раніше ультиматумів, від територіальних претензій до України – до вимог щодо фактичної ліквідації НАТО і європейської архітектури безпеки, що існує з часів Холодної війни.
На жодні компроміси у цих питаннях Путін іти не бажає.
Зустріч Путіна з Віткоффом і Кушнером відбулася 12 листопада у Москві після дводенних тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 10-11 листопада.
«Кілька російських чиновників публічно коментували переговори та останніми днями висловлювали різні пропозиції щодо припинення війни, але заяви Путіна та членів нинішньої російської переговорної групи відображають офіційну позицію Росії на переговорах і чітко демонструють, що Кремль не збирається йти на компроміс щодо своїх початкових воєнних вимог«, – зазначено у матеріалі.
Путін хоче отримати без бою Донбас, Запоріжжя і Херсон
Зокрема, Путін відмовляється прийняти будь-яку пропозицію щодо створення демілітаризованої зони в Україні після завершення війни.
На зустрічі з Віткоффом і Кушнером він заявив, що єдиною «лінією розмежування» між РФ і Україною Кремль вважає свій державний кордон, який, за версією Росії, проходить по кордонам частково окупованих, але вписаних повністю у російську конституцію Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей.
«Путін стверджував, що спірні «сірі зони» в Україні є нечіткими, і що мирні переговори, які обговорюють такі сірі зони, не призведуть до міцного, стабільного миру. Заява Путіна передбачає, що він не погодиться на демілітаризовану зону в Україні та що він хоче мати можливість розгорнути російські війська вздовж потенційного нового повоєнного російсько-українського кордону», – наголосили в ISW.
Також диктатор продовжує наполягати, що мирне врегулювання (а точніше – початок змістовних переговорів про завершення війни) можливе лише у разі отримання Росією повного контролю над чотирма частково окупованими українськими областями, які РФ у 2022 році вписала в свою конституцію і які, згідно з конституційними поправками ще від 2020 року, заборонено відчужувати.
«Російські чиновники, включаючи Путіна, неодноразово заявляли, що Москва вважає всі чотири анексовані регіони частиною Російської Федерації, навіть якщо російські війська не повністю окупували ці регіони. Заява Путіна від 12 листопада узгоджується з його промовою в міністерстві закордонних справ Росії у червні 2024 року, в якій він закликав до виведення України з усієї території чотирьох незаконно анексованих регіонів, навіть з тих частин, які російські війська не окупували – і досі не окуповують. Кремлівські чиновники часто посилаються на промову Путіна 2024 року як на незмінну позицію Росії щодо припинення війни«, – зазначили аналітики.
Лінія фронту в Україні
Апетити Москви протягнулися й на північ України
Путін також не бажає поступатися територією на півночі України, яку, за твердженням Кремля, захопили російські війська, але яка знаходиться за межами чотирьох незаконно анексованих областей.
«Заява Путіна від 12 листопада про державний кордон як «лінію розмежування» разом із нещодавніми заявами членів російської переговорної групи демонструє, що Москва має намір зберегти свій контроль над районами півночі України, які вона вважає необхідною «зоною безпеки», – йдеться у матеріалі
В ISW процитували керівник російської делегації в Абу-Дабі, помічника Путіна Володимира Мединського, який 11 листопада видав, що РФ не погодиться на жодний обмін територіями з Україною та продовжуватиме розширювати свою «зону безпеки» в Україні – на півночі Сумської та Харківської областей).
Мединський та Путін також публічно заявили, що будь-яка територія, на яку «ступить нога російського солдата», нібито належить Росії.
Куди, у мріях російського керівництва, має дійти «нога російського солдата» на Сумщині та Харківщині – досі неясно, додали аналітики.
Путін відкидає реальні західні гарантії безпеки для України
При цьому Путін продовжує відкидати всі суттєві західні гарантії безпеки для повоєнної України.
12 листопада він повторив свої вимоги до західних держав утриматися від розгортання військ в Україні в рамках будь-яких повоєнних гарантій безпеки. Путін заявив, що присутність будь-яких іноземних військ на території України є «абсолютно неприйнятною» для Росії та нібито загрожуватиме її безпеці.
Путін повторив заяви про те, що іноземні війська будуть «законними цілями» для російських сил, і що їхнє розгортання в Україні негайно перезапустить війну.
«Путін та інші російські чиновники відкидають західні гарантії безпеки для України з того часу, як очолювана Європою Коаліція бажаючих почала обговорювати розгортання іноземних військ у березні 2025 року», – нагадали аналітики.
Москва висуває вимоги до НАТО
Російські переговірники використали переговори в Абу-Дабі, щоб підтвердити вимоги РФ щодо НАТО 2021 року.
В Абу-Дабі вони, за даними джерел, відмовилися обговорювати з Україною змістовні угоди про припинення вогню чи поступки – і наполягали на зосередженні переговорів на вимогах Кремля від грудня 2021 року щодо припинення «розширення НАТО на схід»; надання Росії права вето на розгортання військових сил у країнах, які приєдналися до НАТО після 1997 року; утримання від військової діяльності в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії; та утримання від розгортання ракет середньої дальності в межах досяжності російської території..
Ультиматуми 2021 року також вимагали від Сполучених Штатів зобов’язатися дотримуватися заборони на розширення НАТО та утриматися від розгортання зброї в Європі.
Однак два джерела Axios стверджували: Кушнер і Віткофф сказали російським переговірникам, що ситуація у світі значно змінилася з 2021 року, і що Росія повинна розробити нову мирну пропозицію, яка б виклала російські кроки для деескалації та гарантувала, що Росія не поновить агресію проти України та Європи.
«Постійне наполягання російських переговірників на вимогах Путіна 2021 року прямо суперечить заявленій позиції Віткоффа та Кушнера та демонструє, що Кремль не зацікавлений у серйозних переговорах щодо припинення війни в Україн», – підкреслили в ISW.
Там додали, що росіяни в Абу-Дабі знову брехали (як робили це вже неодноразово), що повномасштабне вторгення в Україну Росія нібито почала через те, що тогочасний президент США Джо Байден не відповів на ультиматум Путіна щодо НАТО від грудня 2021 року.
Насправді, зазначають в ISW, офіційні особи США неодноразово намагалися домовитися про деескалацію напруженості між Росією та Україною наприкінці 2021 та на початку 2022 років. Наприклад, Байден провів відеоконференцію з Путіним у грудні 2021 року, а тодішня помічниця державного секретаря США Венді Шерман зустрілася із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим у січні 2022 року, намагаючись деескалувати напруженість, що виникає через нарощування військової присутності Росії на українському кордоні.
«Путін вторгся в Україну у 2022 році, щоб підкорити та підпорядкувати Україну в рамках більшого кремлівського проєкту з відновлення Російської імперії та знищення НАТО як змістовного альянсу, як неодноразово оцінювала ISW. Путін вторгся в Україну у 2022 році, бо оцінив, що війна може досягти обох цих цілей, а не тому, що бачив загрозу з боку НАТО. Ультиматум Путіна НАТО у грудні 2021 року, який залишається основою російських вимог до Європи, служить цій самій меті, і постійна відданість Кремля вимогам грудня 2021 року показує, що Москва не зацікавлена в жодному змістовному компромісі чи переговорах щодо припинення війни в Україні», – підкреслили аналітики.
Кремль намагається переконати Вашингтон у своїй версії ситуації на фронті
Аналітики зазначили, що Путін одночасно подвоює свої зусилля, щоб переконати американських чиновників прийняти вигадану лінію фронту Росії.
На зустрічі з Віткоффом і Кушнером він, зокрема, повторив своє ж хибне твердження від 3 липня про те, що російські війська мають повний контроль над Костянтинівкою на Донеччині. Диктатор запропонував проведення там «гуманітарної місії» за зразком Олешків.
Путін також запропонував запросити представників міжнародних ЗМІ та українських і російських правозахисників для нагляду за евакуацією цивільних осіб з Костянтинівки та для того, щоб показати, хто насправді контролює місто.
«Путін раніше робив подібні перформативні пропозиції, щоб привернути увагу до своїх перебільшених заяв про прогрес Росії на полі бою. Однак ISW спостерігає докази існування щонайменше 41 української позиції в Костянтинівці та навколо неї з 1 вересня 2026 року, що підриває багатомісячний наратив Росії про повний контроль над містом. ISW оцінює, що Путін приймає вигадане уявлення російських військових про поле бою та, ймовірно, вважає, що російські війська діють далеко попереду реальної лінії зіткнення. Російські державні ЗМІ регулярно публікують карти, що показують масштаби цих перебільшених, нібито російських, досягнень», – йдеться у повідомленні.
Ситуація в Костянтинівці
Аналітики вважають, що Путін, ймовірно, прагнутиме використати тимчасове локальне припинення вогню в Костянтинівці для концентрації російських сил та ресурсів, необхідних для просування на північ до Дружківки – одного з найбільш укріплених міст України в оборонній лінії Фортечного поясу.
«Примітно, що російські війська вже евакуювали цивільних осіб з контрольованих ними частин Костянтинівки, що ще більше свідчить про те, що Кремль, ймовірно, прагне припинення вогню з військової, а не гуманітарної точки зору. Українські та міжнародні джерела припускають, що Росія використала нещодавнє Олешківське припинення вогню для концентрації сил та засобів вздовж річки Дніпро, і немає підстав вважати, що російські війська не поводитимуться аналогічно в потенційній ситуації з припиненням вогню в Костянтинівці», – наголосили в ISW.
При цьому там переконані, що припинення вогню, як було у Олешках, у Костянтинівці буде неможливим. Надто відмінна військова ситуація в цих двох містах.
«Російські війська повністю контролюють Олешки – населений пункт, розташований приблизно за 3,7 кілометра від лінії фронту, а це означало, що російським та українським військам головним чином було необхідно домовитися про припинення ударів через річку Дніпро, яка розділяє російських та українських солдатів. Це припинення вогню дозволило доставити гуманітарну допомогу та евакуювати цивільне населення на херсонському напрямку. Російські війська, навпаки, не контролюють Костянтинівку, а натомість переплітаються з українськими військами, які беруть участь у активних бойових діях. Переговори, дотримання та забезпечення дотримання припинення вогню в таких умовах були б надзвичайно складними, якщо це взагалі можливо», – наголосили аналітики.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше в ISW пояснили, як Кремль використав перемовини в Абу-Дабі.
Те, що відбувалося 10-11 листопада, доводить: Росія «замахнулася» не лише на Донбас.