У липні 2026 року російські окупанти максимально інтенсифікували застосування ракетних засобів терору, встановивши низку рекордів як за загальною кількістю, так і окремими модифікаціями. А ось задіяння дронів-камікадзе було досить помірним – але це не така позитивна інформація, як одразу може здатися.
Детальніше про це – у новому матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи «Інформаційний спротив».
Ракетна складова
У липні Росія застосувала по території України 397 ракетних засобів ураження. Це не тільки майже вдвічі більше, ніж під час червневих обстрілів (200 ракет), але й стало абсолютним рекордом за весь час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Повітряні сили ЗСУ перехопили 210 цілей (або 53% від загальної кількості) – це можна назвати середньостатистичним показником у цій категорії, якби не факт рекордного застосування противником ракет.
Протягом місяця РОВ не тільки здійснили три масовані, комбіновані ракетні удари по Україні 2, 6 та 30 липня, а й завдавали системних ударів по Києву обмеженим боєкомплектом, орієнтованим на застосування виключно складних для перехоплення ракет: 9М723/KN-23/48Н6ДМ, 3М22 «Циркон», П-800 «Онікс».
Які ракетні засоби ураження РОВ застосували в липні:
9М723/KN-23/48Н6ДМ – застосовано 122 ракети, з яких було перехоплено 16*;
Х-101 – 138/127*;
3М14 «Калібр» – 14/14*;
П-800 «Онікс» – 5/0;
Х-59/69 – 59/41;
3М22 «Циркон»– 24/*;
Х-31П – 10/0;
Х-22/32 – 4/0;
«Бандероль» – 5/0 (насправді набагато більше, приблизно в 10 разів).
Невизначеного типу – 16/12 ракет (з великою ймовірністю вони можуть належати до категорії засобів, які важко перехопити).
* – у звітах ПС ЗСУ відсутня конкретизація типів застосованих і перехоплених крилатих ракет дозвукового типу, таких як авіаційного базуванняі Х-101, морського 3М14 «Калібр», сухопутного 9М727/728 «Іскандер-К», а також балістичних ракет типу 9М723/KN-23/48Н6ДМ і 3М22 «Циркон».
Таким чином, у липні було встановлено абсолютний рекорд застосування балістичних засобів ураження по Україні – понад 122 ракети, а також найінтенсивніше застосування «Цирконів«.
Також ворог значно масштабував застосування авіаційних ракет Х-59/69, особливо по Одесі та області. Згідно з даними місцевих моніторингових каналів, противник застосував їх набагато більше, ніж показує офіційна статистика за липень, але навіть офіційні дані вже засвідчили рекордну кількість ракет цього типу.
Крім того, відзначилося й інтенсивне застосування противником ерзац-ракет «Бандероль», кількість яких, за даними місцевих джерел у Одесі та області, перевищила півсотні. Це також є рекордом для даного типу засобів ураження, який тривалий час перебував у тіні й раніше не застосовувався настільки масово.
Аналізуючи ці дані на перший погляд може здатися, що Росія значно збільшила виробництво ракет, але це не так. Насправді супротивник став вкрай виважено й раціонально застосовувати ракетні засоби терору – з огляду як на обсяги їх накопичення, так і на виробництво.
Наприклад, «Циркони» застосовуються частіше, ніж виробляються, але протягом тривалого часу вони накопичувалися, і тому зараз є достатні запаси, що дозволяють використовувати їх у такому обсязі. Ракети Х-59/69, так само як і «Бандероль», застосовувалися рідше й у меншій кількості, ніж вироблялися, створюючи накопичувальний ефект боєкомплекту. Що ж до 9М723/48Н6ДМ, то тут спостерігається повна відповідність виробничим потужностям – від 90 ракет на місяць 9М723, близько 50 ракет на місяць 48Н6ДМ.
Тому мова йде саме про накопичення та розрахунок можливостей щодо терору, що робить ці удари більш системними та небезпечними з урахуванням як математичного, так і практичного підходу, а саме – розподілу ресурсів між містами та областями. На Київ зосереджені удари складними для перехоплення балістичними та гіперзвуковими ракетами, у Одеси своя специфіка, прикордонні міста та ті, що знаходяться поблизу лінії бойових зіткнень, піддаються терору переважно КАБами.
Загроза нинішніх ударів полягає не лише в самих засобах ураження, а й у розважливості та раціональності їхнього застосування противником.
Дрони
У липні російські окупаційні війська застосували на території України вкрай помірну кількість дронів-камікадзе Shahed-136/БМ-35 «Італмас» та дронів-приманок «Гербер»/»Пародій» – 4 515, з яких було перехоплено 4 073 цілі (або 90 %).
Нагадаю, що в червні було 5 749 дронів (перехоплено 5 289 або 92%), а в травні – 8 150 (перехоплено 7 642 або 94%).
Протягом липня РОВ неодноразово запускали по Україні менше 100 дронів-камікадзе, але все ж це не така позитивна інформація, як може здатися.
З наведеної вище статистики видно, що відсоток перехоплень знижується і зараз він коливається на рівні 90% – при тому, що загальна кількість нальотів також зменшується.
Справа в тому, що супротивник дедалі активніше застосовує для нальотів реактивні дрони-камікадзе Shahed-238/Герань-3/Герань-4, на які поступово переходить виробництво в Росії. Їх складніше перехоплювати зенітними дронами-перехоплювачами, відповідно знижується й показник. Рішення є, але й для його масштабування потрібен час.
Чи переведе противник усе своє виробництво на реактивні дрони? Навряд чи. Вони дорожчі за звичайні Shahed-136, більш енерговитратні у виробництві та посилюють залежність Росії від постачання комплектуючих з Китаю — насамперед реактивних двигунів. Крім того, вони мають обмеження щодо дальності польоту, а також вимагають будівництва окремого стартового майданчика.
Проте я не здивуюся, якщо Росія прагнутиме досягти співвідношення звичайних і реактивних дронів під час масованих нальотів у межах 50 на 50.
Висновки
З усього вищесказаного можна зробити кілька основних висновків.
Противник поглибив вибіркову тактику терору щодо різних міст і областей України. Він не обирає один сценарій для всіх, а адаптує терор до кожного конкретного міста з урахуванням його специфіки.
Розподілений адаптивний терор – головний виклик для України у 2026 році. У його межах діють усі вже відомі супутні загрози, серед яких: ракети, які важко перехопити; інтенсифікація застосування старих-нових засобів ураження, накопичених у достатній кількості; а також поступовий перехід РОВ на реактивні дрони тощо.
Ворог став більш винахідливим і раціональним у використанні всіх наявних інструментів. Ми ж зустрічаємо ці загрози з обмеженим боєкомплектом, а в низці випадків навіть із втраченим часом і відсутністю достатніх засобів протидії, орієнтованих саме на перехоплення ракет.