З першого дня війни міста України стали мішенню для російських ракет. Вже 5 місяців армія окупантів продовжує бити по житлових кварталах, школах, торгових центрах. Цинічні атаки агресора щодня забирають життя мирних громадян і залишають українців без домівок.
Про наслідки ракетних атак та плани повоєнної відбудови міст — у матеріалі РБК-Україна.
Обстріли міст
Київ пережив наймасовіші ракетні атаки у перші місяці війни. Окупанти били по житлових кварталах у різних районах столиці. 18 березня від влучення ракети у Подільському районі постраждали 6 житлових будинків, дитячий садок, школа. Одна людина загинула, 19 поранених, у тому числі 4 дітей.
Фото: житловий квартал у Подільському районі Києва (Getty Images)
Російські війська знищили більшу частину житлових будинків Бородянки (Київська область). 1 березня з літака окупанти скинули 500-кілограмову бомбу на дев’ятиповерхівку. Люди, що ховалися в підвалах, були поховані живцем. Точна кількість загиблих невідома. При розборі завалів виявили тіла 41 особи.
Фото: наслідки ракетного удару по Бородянці (Віталій Носач, РБК-Україна)
У ході боїв за Маріуполь було пошкоджено понад 90% будівель міста, а удар по Драмтеатру став найбільш смертоносним за весь час війни. 16 березня з літака ВКС РФ на будівлю скинули некеровану надпотужну бомбу. Підвал театру служив притулком для кількох сотень людей. Під завалами загинуло від 300 до 600 маріупольців.
Фото: Драмтеатр у Маріуполі (Getty Images)
9 липня російські окупаційні війська обстріляли з «Ураганів» п’ятиповерховий житловий будинок у місті Часів Яр Донецької області. Внаслідок обстрілу було повністю знищено два під’їзди. З-під завалів вдалося врятувати 9 людей, 48 загинуло.
Фото: житловий будинок в Часовому Ярі (facebook.com/pavlokyrylenko.donoda)
1 березня росіяни атакували крилатими ракетами центр Харкова. Одна ракета вулучила в площу Свободи, інша – в облдержадміністрацію. У будівлі було пошкоджено перекриття, вибито вікна, вціліли тільки стіни. Того дня загинуло 29 людей.
Фото: Харківська ОДА (Getty Images)
Практично усі багатоповерхівки району Північна Салтівка у Харкові постраждали за час війни. До вторгнення РФ в районі проживало близько 300 тисяч осіб. Окупанти продовжують щодня обстрілювати Салтівку з артилерії та атакують ракетами.
Фото: житловий будинок на Салтівці (Віталій Носач, РБК-Україна)
Історія з атаками по будівлях держустанов повторилася 29 березня. Цього разу постраждала Миколаївська ОДА. Від влучення ракети було зруйновано частину будівлі з 1 по 9 поверх. З-під завалів дістали тіла 33 людей, ще 4 постраждалих померли в лікарні.
Фото: будівля Миколаївської ОДА (Getty Images)
У свято Великодня 23 квітня ворог цинічно атакував Одесу. 6 крилатих ракет випустили з літаків у районі Каспійського моря, 2 ракети були збиті, а 4 влучили у багатоповерхівку та військовий об’єкт. У житловому будинку загинуло 8 людей, у тому числі 3-місячна дівчинка, 20 постраждало.
Фото: Обстріл Одеси (Getty Images)
У ніч проти 1 липня атакували Одеську область ракетами Х-22 зі стратегічної авіації. Один із снарядів влучив у багатоповерховий будинок у Сергіївці. Інша ракета зруйнувала базу відпочинку. Загинуло 22 особи.
Фото: зруйнована база відпочинку (Getty Images)
18 квітня 4 російські ракети з акваторії Каспійського моря вдарили по Львову. Постраждали військові об’єкти та будівля шиномонтажу, яка знаходилася прямо біля залізничного полотна. Почалася пожежа, було пошкоджено 40 авто. 7 людей загинуло, 11 отримали поранення.
Фото: ракетна атака у Львові (Getty Images)
14 липня армія агресора вдарила по Вінниці ракетами «Калібр» із підводного човна у Чорному морі. Дві ракети збили ППО, а три зруйнували цивільні об’єкти: Будинок побуту «Ювілейний», Будинок офіцерів, автостоянку, житлові будинки поблизу. Число загиблих досягло 26 людей.
Фото: удар по Вінниці (Getty Images)
Удари по ТРЦ
Одне з найбільш масштабних руйнувань від ракетних ударів по Києву за час війни — ТРЦ Retroville. Атака сталася 21 березня. Частина будівлі дуже постраждала. Внаслідок обстрілу вісім людей загинули, одна людина була поранена.
Фото: ТРЦ Retroville (Getty Images)
Жертвами ракетного терору РФ у Кременчуці стали 22 особи, 66 отримали поранення. У середині дня 27 червня росіяни випустили дві ракети Х-22 з бомбардувальників Ту-22 М3 у Курській області. Одна влучила в стадіон, а друга — в будівлю ТРЦ «Амстор», де на той момент могло перебувати до 1000 людей.
Фото: удар по ТРЦ «Амстор» у Кременчуці (t.me/DMYTROLUNIN)
9 березня у Харкові мішенню ворожої атаки став ТРЦ Nikolskiy. Купол будівлі було пошкоджено снарядом «Смерч». В результаті всередині стався обвал, почалася пожежа. Постраждалих не було. Торговий центр було відкрито лише у 2021 році.
Фото: ТРЦ Nikolskiy (t.me/synegubov)
Відкритий наприкінці 2021 року після реконструкції ТРЦ «Караван» у Харкові також постраждав від російських ракет. Через влучення снаряда 7 квітня в будівлі почалася сильна пожежа. Вогонь охопив два поверхи та дах. ТРЦ не працював на той момент, людей усередині не було.
Фото: ТРЦ «Караван» (t.me/suspilnekharkiv)
9 травня окупанти випустили по Одесі 7 ракет, одна з яких практично знищила ТРЦ «Рів’єра» в селі Фонтанка на в’їзді до міста. У ТРЦ було 190 магазинів. На першому поверсі був єдиний в області гіпермаркет «Ашан». Обійшлося без жертв.
Фото: ТРЦ «Рів’єра» (t.me/dsns_telegram)
Зруйновані школи та університети
Харківську школу №134 було вщент зруйновано внаслідок боїв 27 лютого. Вранці того дня на вулиці Шевченка розбили колону російської техніки, після чого окупанти зайняли школу. Вдень у її дах влучив снаряд, почалася пожежа, яка практично знищила будівлю.
Фото: школа №134 у Харкові(Getty Images)
Школа №18 у Чернігові була зруйнована внаслідок авіаудару 3 березня. На той момент у будівлі розміщувався гуманітарний штаб. 14 людей зазнали поранень, двоє загинули.
Фото: школа №18 у Чернігові (Getty Images)
25 березня у Харкові від ракетного удару було зруйновано факультет економіки ХНУ ім. Каразіна. За час війни від атак окупантів у місті постраждали будинки багатьох навчальних закладів: ХНУВС, ХНУСА, ХАІ, Університет залізничного транспорту, ННЦ «ХФТІ», Академія держуправління, Національний університет міського господарства ім. Бекетова.
Фото: будівля економічного факультету ХНУ (Getty Images)
7 травня військові РФ скинули авіабомбу на школу у селі Білогорівка Луганської області. Від вибуху в будівлі почалася пожежа. У підвалі школи ховалося близько 100 осіб, понад 60 вважаються загиблими.
Фото: наслідки бомбардування школи у Білогорівці (t.me/dsns_telegram)
15 липня росіяни випустили 10 ракет по Миколаєву, внаслідок чого було зруйновано будівлі Миколаївського національного університету та Миколаївського університету кораблебудування. Двоє людей постраждали.
Фото: університет Миколаєва після атака ракетою (Getty Images)
Стратегія відбудови України
Сума прямих збитків інфраструктурі України за час війни перевищила 100 млрд доларів. На початок липня було пошкоджено понад 1200 освітніх закладів, понад 200 лікарень, тисячі кілометрів газопроводів, водопроводів та електромереж, доріг та залізничних колій.
Уряд розробив план відбудови країни, розрахований на 10 років. За цей час українська влада має намір реалізувати 850 проектів у різних сферах життя.
Стратегія Кабміну враховує зміцнення оборони та безпеки, енергетичну незалежність, інтеграцію з ЄС, відновлення об’єктів за принципом «краще, ніж було».
Звідки братимуть кошти на відновлення інфраструктури
Для реалізації плану українського уряду потрібно понад 750 млрд доларів. На відновлення економіки та інфраструктури нашої країни планується спрямувати конфісковані активи РФ. Їх заблоковано по всьому світу на суму від 300 до 500 млрд доларів.
Також Європейська комісія запропонувала створити міжнародну платформу для залучення інвестицій.
Низка країн і великих компаній вже погодилися надати свою допомогу Україні:
- Великобританія братиме участь у відновленні Києва та області.
- Естонія має намір залучити інші країни до відновлення зруйнованих під час війни з РФ об’єктів на Житомирщині.
- Данія погодилася очолити процес довгострокового відновлення Миколаєва.
- Португалія планує допомогти Україні у відновленні шкіл та дитячих садків.
- Норвегія готова приєднатись до відновлення енергетичної інфраструктури нашої країни.