Тульчинська громада з болем у серці провела в останню путь свого захисника — 31-річного старшого солдата Юрія Лінника. Воїн родом з Запорізької області. Після закінчення школи переїхав до Вінницької області, де знайшов своє справжнє покликання — кінний спорт, якому віддав частину свого серця, повідомляє Тульчинська громада.
Він щиро любив коней, захоплювався конкуром, демонстрував силу духу, витримку та відвагу, неодноразово брав участь у змаганнях у Києві.
Юрій був людиною великої душі — добрий, щирий, відкритий, завжди готовий допомогти. Його поважали друзі, цінували колеги, любили рідні.
19 грудня 2017 року Юрій одружився. У 2018 році в нього народився син Олександр — його найбільша радість і гордість. Попри життєві обставини, навіть після розлучення, Юрій залишався турботливим і люблячим батьком. Він завжди знаходив час для сина — телефонував, приїздив у кожну відпустку, проводив із ним найцінніші миті. Разом вони їздили верхи, і батько з любов’ю намагався передати синові свою пристрасть до спорту та життя.
13 квітня 2022 року Юрій був призваний на військову службу. З перших днів повномасштабної війни він без вагань став на захист рідної землі. Старший солдат, старший навідник був справжнім воїном, на якого могли покластися побратими.
Юрій неодноразово зазнавав поранень, але щоразу повертався до строю, не шкодуючи себе. Ризикуючи власним життям, рятував побратимів, демонструючи справжню відвагу та силу духу.
Його мужність і відданість Україні були відзначені нагородами: відзнаками Міністра оборони України, Хрестом ракетних військ та артилерії, відзнакою за поранення, а також почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
26 квітня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексієво-Дружківка Краматорського району Юрій героїчно загинув…
Він не встиг здійснити ще стільки мрій, не встиг обійняти найдорожчих, не встиг побачити, як зростає його син…
Поховали воїна на Алеї Слави нового кладовища Тульчина. У нього залишились матір, син, брати.