За два місяці в Україні набуде чинності закон про компенсації за нерухомість, знищену під час бойових дій. І, як очікується, одночасно запрацює відповідний механізм.
РБК-Україна пояснює алгоритм компенсацій та хто зможе на них претендувати.
За що передбачено компенсацію?
За житло, яке було пошкоджено чи знищено внаслідок військової агресії Російської Федерації. Йдеться про квартири, приватні будинки, садові та дачні будинки, об’єкти незавершеного будівництва і так далі.
Заявки на компенсації прийматимуть, допоки діє режим воєнного стану та протягом 1 року після його скасування. Якщо житло постраждає після війни, але через її наслідки, наприклад, при розмінуванні, заявки прийматимуть ще протягом 3 років після скасування воєнного стану.
Фото: інфографіка до закону про компенсації (t.me/SlugaNarodu_Official)
Положення закону передбачають, що механізм діятиме на підконтрольних територіях.
Хто зможе претендувати?
Власники знищеного житла, замовники на будівництво, інвестори, члени кооперативів (після викупу, але ще без права власності), а також спадкоємці вищезгаданих осіб. У разі пошкодженого майна — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), їх керуючі та житлово-будівельні кооперативи.
Кабінет міністрів зможе доповнити перелік одержувачів у Порядку, який ще належить підготувати.
Фото: інфографіка до закону про компенсації (t.me/SlugaNarodu_Official)
При цьому серед них точно не буде громадян під санкціями та людей із судимістю за злочини проти засад нацбезпеки України. Також на компенсації не зможуть претендувати їхні спадкоємці.
Хто ухвалює рішення?
Повноваження покладаються на спеціальні комісії, які з’являться при місцевих органів влади. До роботи у їхньому складі можуть залучати експертів, оцінювачів, представників підприємств, міжнародних організацій та інших осіб.
Комісії зобов’язані консультувати заявників, надавати їм повну інформацію, верифікувати дані із заявок та перевіряти зруйноване житло. Усі їхні кроки зафіксують у Реєстрі пошкодженого чи знищеного майна. Більш детальна схема роботи наразі розробляється в уряді.
На підставі цього визначатимуть розмір та тип компенсації. Також комісії зобов’язані за підсумками розгляду заявок підтверджувати наявність або відсутність права на вілшкодування.
Такі комісії можуть з’явитися у кожній постраждалій територіальній громаді. На сьогодні частина з них перебуває у тимчасовій окупації, і поки складно говорити про конкретні цифри, але очевидно, що комісій буде багато.
Як працюватиме механізм?
Для початку треба надіслати заявку на розгляд комісії. Причому на кожен об’єкт подається окрема заявка. Її можна подати в електронній формі (через «Дію») або письмово через центри адмінпослуг, органи соцзахисту чи нотаріуса. Незалежно від місця проживання заявника чи місцезнаходження зруйнованого житла.
До заявки потрібно додати копії договорів, документів, що підтверджують право власності та пріоритетність права на компенсацію (за наявності), а також фото та відео з об’єктом до та після знищення. Якщо вона подається у письмовій формі, то від заявника вимагатимуть пред’явити оригінали.
Також передбачено можливість подання заявки і без зазначених документів. У такому разі слід попросити комісію про сприяння їх отриманню. А якщо вони є у відповідних реєстрах, то комісія має їх отримати самостійно.
Фото: інфографіка до закону про компенсації (t.me/SlugaNarodu_Official)
При зверненні до центру адмінпослуг, соцзахисту або нотаріуса на руки в той же день видається екземпляр з реєстраційним номером та цифровим кодом. Після цього заявка автоматично надсилається на розгляд.
Закон чітко регламентує терміни розгляду: комісія має зробити це протягом не більше 30 календарних днів. Але якщо об’єкт перебуває у зоні бойових дій чи тимчасової окупації, розгляд можуть продовжити на такий самий термін.
Оскільки процес від подання заявки до отримання компенсації (сертифіката) хочуть оптимізувати за допомогою електронних сервісів, потрібен час на інтеграцію цих функцій в додаток «Дія». Очікується, що розробники встигнуть зробити це ще до того, як закон набере чинності.
Які можуть бути підстави для відмови?
У компенсації можуть відмовити, якщо:
- заявку подано від імені особи, яка не може бути одержувачем;
- заявник вніс недостовірні дані;
- заявку подано з порушенням строків.
Крім того, комісія може призупинити розгляд заявки, якщо її подали з неповним пакетом документів (відомостей) або є підтвердження того, що заявника підозрюють у злочинах проти основ національної безпеки України.
Розгляд поновлюється після усунення цих обставин.
Які є види компенсацій?
Перший — зарахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання. Ці гроші можна буде лише спрямувати на будівництво житлового, садового чи дачного будинку. І на такий рахунок не можна накласти арешт чи стягнення.
Другий — житлові сертифікати. Вони теж будуть доступні для охочих побудувати будинок, але щодо компенсацій за квартиру, то тут — лише сертифікати.
Фото: інфографіка до закону про компенсації (t.me/SlugaNarodu_Official)
Суму визначатимуть для кожного одержувача та кожного об’єкта окремо, виходячи із загальної площі та вартості квадратного метра. Останню хочуть розраховувати на підставі порядку, який ще належить встановити Кабінету міністрів. З урахуванням критичної потреби у запуску механізму компенсацій, йдеться про термін у 2 місяці чи навіть менше.
Як працюватимуть сертифікати?
З їхньою допомогою можна буде придбати квартиру чи будинок, у тому числі шляхом інвестування у будівництво. Обсяг фінансування дорівнює номіналу сертифіката. Його зможе використати лише конкретний одержувач або його спадкоємець, передачу третім особам заборонено.
Для придбання житла також можна використовувати більше одного сертифікату, а пошук нерухомості здійснюється самостійно. Причому, виключно на підконтрольній Україні території.
Забороняється інвестування у майбутнє житло за допомогою сертифіката, якщо стосовно замовника будівництва відкрито справу про банкрутство, він перебуває у процесі ліквідації або не має права на будівельні роботи.
Якщо фактична вартість об’єкта перевищить номінал, то одержувач сплатить різницю власним коштом. Якщо вартість буде нижчою від номіналу, то різницю врахують у Реєстрі, але недоотриману компенсацію виплатять лише з майбутніх репарацій від Російської Федерації.
Термін дії житлового сертифіката становитиме 5 років від дня видачі. Стільки ж діятиме заборона на продаж отриманої нерухомості.
Сертифікат видаватиметься у формі електронного або паперового документа.
Хто має пріоритетне право?
Закон встановлює пріоритетне право на компенсацію. Насамперед її зможуть отримати учасники бойових дій, а також особи, які отримали інвалідність внаслідок війни. За ними йдуть мобілізовані без статусу УБД, багатодітні сім’ї та особи з інвалідністю І та ІІ груп.
Якщо у такої особи знищено більше одного об’єкта нерухомості, то пріоритетне право можна використати лише для одного об’єкта на вибір.
Звідки у держави на це гроші?
Витрати на нове житло для українців фінансуватимуться за рахунок:
- державного та місцевих бюджетів;
- коштів міжнародних фінансових організацій, кредиторів та інвесторів;
- міжнародної технічної допомоги та грантів;
- репарацій чи інших стягнень із Російської Федерації;
- інших джерел, які не заборонені законодавством України.
Крім того, місцева влада зможе затверджувати свої програми та формувати фонди для надання компенсацій за зруйновані об’єкти.
Зазначимо, на сьогодні є політичне рішення про те, що на компенсації спрямують конфісковані у 2023 році активи Росії та її резидентів. Ще один інструмент, над яким працюють, — можливість купувати житло за донорські кошти.
З часом джерел фінансування може бути більше, оскільки Україна пропонує міжнародним партнерам передавати на ці потреби російські активи, конфісковані на їхній території. Щодо коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (у структурі держбюджету), то на сьогодні в ньому вже акумульовано понад 17 млрд гривень російського «Сбербанку».
Скільки подано заявок?
Українці через «Дію» подали близько 335 тисяч повідомлень про пошкоджене житло. Однак поки складно оцінити реальний запит на компенсації, тому що всі ці повідомлення ще мають пройти верифікацію. Також частина заявників знаходиться за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
Крім того, більшість повідомлень стосується не повністю зруйнованого житла, а частково пошкодженого. За даними «Дії», це близько 186 тисяч звернень. Незначні пошкодження набагато легше і дешевше компенсувати, тому у влади щодо цього найбільш амбітні плани в розрізі 2023 року.
А що про житло на окупованих територіях?
Фіксація руйнувань проводитиметься на підставі окремого порядку, який ще має затвердити Кабінет міністрів України. Не виключено, що це може здійснюватися, наприклад, за допомогою аерофотозйомки або інших інструментів. Але остаточне рішення ще напрацьовуватиметься в ході реалізації закону.