Школярі Києва розуміють українську мову, вчаться нею, проте як говорили, так і говорять на перервах російською. Тобто викладання предметів у школі державною майже не впливає на мовну ситуацію загалом, розповідає Андрій Ковальов, засновник громадської організації «Спільномова».
Він сказав для Тexty.org.ua, що в школі учень засвоює українську як пасивну другу мову, і підтверджує факт того, що київські школярі переважно російськомовні. Навіть у тому випадку, якщо дитина говорила українською в дитячому садку.
«Лише 10% мемів, які використовують київські підлітки, – українською мовою, 90% – російською або англійською. Тут узагалі постає питання: чи можуть вони бути креативними з мовою, яка не є для них домінантною?» – розповідає Ковальов.
Він додає, що з переходом із садка до школи кількість україномовних дітей зменшується. Засновник «Спільномови» пояснює це соціалізацією.
«У школі, коли вам 10 чи 12 років, соціальні зв’язки в колективі стають дуже важливими, бо ви намагаєтеся «вписатись» у колектив», – зазначає керівник організації.
Запевняє, що якщо колектив у школі російськомовний, то, звісно, підлітки будуть намагатися підлаштуватися під нього. Натомість у садочку такого немає, бо там не так ще важливо бути як усі.
Зокрема, наголошує Ковальов і на тому, що діти не можуть навіть організовувати державною різні стендапи або постановки без вказівки «згори», бо, підозрює, радше б робили це основною мовою спілкування. Тобто в садках російська мова ще є, проте ситуація з її викоріненням покращується, але в шкільному середовищі змін не відбувається взагалі.
Він також пояснює, що якщо в дошкільних закладах освіти діти ще не розуміють, коли їм викладають українською, то в школах вже це розуміння є. Але, за його словами, це абсолютно не означає, що для такої дитини українська стане мовою, яку вона вживатиме, коли не потрібно замислюватися, якою говорити (домінантною). Найімовірніше, школяр і далі залишатиметься активно російськомовним.
Керівник «Спільномови» розповів, що в організації планують дослідити, наскільки російськомовні діти гірше сприймають освітній матеріал державною мовою, ніж україномовні.