Українцям нагадали історію Ланцюгового мосту у Києві та наглядно продемонстрували, як він виглядав до знищення.
Про це йдеться у матеріалі видання NV.
Головна редакторка видавництва ВАРТО Олена Насирова нагадує, що перший стаціонарний київський міст був урочисто освячений і відкритий 28 вересня 1853 року. Ідеєю будівництва особисто надихнувся імператор Микола I. У 1847 році англійський інженер Чарльз Блекер запропонував проєкт, який усіх влаштував.
За словами Насирової, Ланцюговий міст у Києві отримав назву Миколаївський. У той час його описували наступним чином: «Міст складається з 4-х прольотів, по 440 футів кожен, і двох напівпрольотів, по 225 футів кожен, рахуючи від осі крайніх биків до лицьових граней підвалин. Крім цих шести отворів, залишено ще один — з поворотним полотном, що відкривається під час високих вод для пропуску барок… прольоти розділені шістьма кам’яними биками. Для сполучення мосту з берегом служать дві кам’яні підвалини».
Ланцюговий міст з’єднав не лише лівий та правий береги Києва, він поєднав Київську та Чернігівську губернії. У той час селище Передмостова слобідка (нинішня паркова зона Гідропарк) адміністративно не належало ані до Києва, ані до його передмість.
У 1898 році провели першу реконструкцію, оскільки через обміління Дніпра та малу ширину розвідного прогону у місті пригальмувався розвиток річкового судноплавства. Навесні 1920 року до Києва увійшли польські війська, які залишили «пам’ять» надовго після себе. Полякам, які намагалися відступити з української столиці, довелося підривати мости, які з’єднували береги. У 1921 році залишки мостових ланцюгів, що заважали навігації, були підірвані й опустилися на дно Дніпра. За два роки ухвалили рішення почати відновлення стаціонарного мосту.
Нову конструкцію урочисто відкрили 10 травня 1925 року і назвали на честь Євгенії Бош. Однак й цей міст простояв недовго — у 1941 році його підірвали підрозділи НКВС. Міст метро у Києві з’явився після того, як у місті розпочали другу чергу будівництва першої лінії Київського метрополітену.
