У Німеччині та Польщі дедалі сильніше тиснуть на українських біженців, обмежуючи соціальні виплати та скорочуючи можливості безкоштовного проживання. Зазначається, що це створює ризик, що найбільш уразливі категорії громадян змушені будуть повертатися до України, що не вирішить, а лише загострить її демографічні проблеми.
Про це пише нардепка, член Комітету Верховної ради України з питань здоров’я нації Вікторія Вагнер в колонці ЗМІ. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна пережила найбільшу міграційну хвилю за часи незалежності.
Мільйони громадян залишили країну, рятуючись від війни, проте значна частина згодом поверталася, щойно зникала безпосередня загроза для життя. Станом на травень 2022 року понад 1,6 млн українців повернулися з-за кордону.
Однак із 2023 року динаміка різко змінилася. Хоча з осені почався «струмочок» повернень – близько 100 тисяч осіб кожні пів року, у 2024-му ситуація знову загострилася. Тоді кількість тих, хто виїхав, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 442 тисячі осіб – утричі більше, ніж роком раніше.
Євросоюз загалом продовжує політику підтримки українців, востаннє подовживши тимчасовий захист до 2027 року. Проте умови життя поступово стають жорсткішими. В Ірландії закрито майже 190 центрів розміщення українців, у Словаччині скоротили строки перебування у центрах і фінансову допомогу вдвічі. Це означає, що країни ЄС дедалі активніше стимулюють українців інтегруватися в суспільство через роботу та навчання, а не за рахунок соціальних виплат.
Німеччина – тиск через соціальні виплати
Німеччина залишається лідером за рівнем підтримки біженців: 650 євро на дорослого (31 318 грн) та від 1 200 (57 818 грн) до 2 000 євро (96 366 грн) на місяць для сімей із дітьми. Але політичний тиск зростає. Консервативні партії та урядові кола дедалі частіше говорять про необхідність скорочення виплат. Баварський прем’єр Маркус Зедер пропонує урізати допомогу для всіх українців, а не лише новоприбулих.
Станом на липень 2025 року в Німеччині перебуває близько 1,25 млн українців, із яких понад 64% не мають роботи. У випадку радикального зменшення підтримки ця група може стати першою хвилею поверненців до України.
Польща
Польща прийняла другу за чисельністю хвилю українських біженців. Вона стала своєрідним «мостом» для українського бізнесу: тут зареєстровано понад 29 тисяч компаній з українським капіталом, з них 13 тисяч відкрито після 24 лютого 2022 року. На частку українців припадає вже 6% нових бізнесів країни.
Однак суспільні настрої у Польщі різко змінюються. Якщо у 2022 році підтримку українців висловлювали 94% поляків, то восени 2024 року – лише 53%. З липня 2025 року польська влада ухвалила нові правила: центри колективного проживання прийматимуть тільки пенсіонерів, вагітних жінок і людей з інвалідністю. Решта біженців повинні самостійно платити за житло чи шукати його на ринку.
Більше того, опитування United Surveys у жовтні 2024 року засвідчило, що 61,3% поляків вважають відносини з Україною погіршеними. Це свідчить не лише про втому, а й про наростання суспільного тиску на українців, які залишаються у Польщі.
З одного боку, українці в ЄС вже зарекомендували себе як активні учасники економіки, тільки в Польщі у 2024 році вони сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) податків. З іншого боку, зростає втома місцевих суспільств і посилюється політичний тиск.