Після майже 4 років повномасштабної війни вартість бойових дій велика: вже до кінця року військові витрати України складатимуть близько 360 млрд доларів. При цьому два із трьох джерел фінансування для України наразі вичерпуються.
Україна може зіткнутися з тим, що наприкінці лютого 2026 року у неї закінчаться гроші. Ситуація ускладнюється зокрема тим, що президент США Дональд Трамп скоротив фінансову допомогу Україні з боку Америки, а також російськими ударами по українській енергетичній інфраструктурі, пише видання The Economist.
«Україна стикається з жорстокою грошовою кризою. Якщо нічого не зміниться, у кінці лютого в неї закінчаться гроші», — йдеться у публікації.
На тлі цих подій саме Європа повинна шукати кошти на те, аби допомогти Україні вистояти у боротьбі, вважають аналітики The Economist. Це може відіграти важливу роль не тільки щодо можливостей України продовжувати боротьбу з Росією, а й для зміцнення позицій Європи:
- це «історична можливість» змінити баланс сил між Європою та Росією, викривши фінансову слабкість Кремля та змінивши плани Володимира Путіна на війну та мир;
- шанс пришвидшити зусилля Європи щодо встановлення своєї військової та фінансової незалежності від Америки.
У жовтні європейські лідери не змогли домовитися щодо передання Україні «репараційного кредиту» — коштів з заморожених російських активів у Європі, що складають 163 млрд доларів. Зокрема на це не погодилася Бельгія, яка побоюється у зв’язку з майбутніми позовами з боку Росії, оскільки переважна частина коштів, які хочуть конфіскувати, перебуває на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear.
Ці та інші побоювання європейських лідерів «затьмарюються здобутками», які може здобути Європа шляхом фінансової підтримки України. Перший із них — можливість викрити та посилити труднощі, з якими стикається Кремль.
«Росія втратила від 200 000 до 500 000 військовослужбовців — вдвічі більше, ніж Україна. Вона також несе важкий фінансовий тягар самостійно. Заявлені витрати на оборону досягнуть 160 млрд доларів у 2025 році, а державні банки також взялися за величезне позабюджетне кредитування для підтримки військово-промислового комплексу», — стверджує видання.
Попри те, що санкції 2022 року не змогли «поставити Росію на коліна», цього можна досягнути ще через пів десятиліття тривалості економічних проблем, що наростають у Кремлі, зокрема прихованих боргів, інфляції у 8% та відсотковими ставками 16,5% тощо.
«Ще пів десятиліття такого періоду, ймовірно, спровокують економічну та банківську кризу в Росії», — вважають аналітики.
Друга можливість для Європи — зменшити військову залежність від США.
Видання пише також, що таке «чотирирічне зобов’язання» коштуватиме приблизно 389 млрд у вигляді фінансової допомоги та зброї — майже удвічі більше, ніж отримала від Європи з початку повномасштабного вторгнення. Для покриття цих витрат і відбудови країни Європі необхідно буде збільшити фінансування до 0,4% ВВП країн-членів НАТО — без урахування США.
The Economist також пише, що Європі необхідно «усвідомити власну силу», і припинити уникати фінансового суперництва з Росією.
«Її військовий бюджет уже в чотири рази більший за російський; її економіка вдесятеро більша. Замість того, щоб уникати фінансового суперництва з Кремлем, Європа повинна прийняти його — і виграти війну», — зазначає видання.