45-річний Василь Євтушенко із села Запрудки був мобілізований в ЗСУ 20 вересня 2024 року. Після проходження відповідного навчання 4 листопада його направили в аеромобільні війська. Та не вийшло старшому стрільцю повоювати з окупантами. 6 листопада на під’їзді до бойових позицій їхній автомобіль потрапив під шалений артобстріл. Це був перший виїзд новобранців разом з досвідченими воїнами на передову, розповідає Павло Совж, головний редактор видання «Трибуна праці».
«Тіл загиблих побратимам з його аеромобільного взводу забрати так і не вдалося: у ході наступу ворог тоді захопив ту територію. Це трапилось біля села Богоявленка Волноваського району на Донеччині», — пояснює він.
11 листопада 2024 року дружина і дочка воїна отримали сповіщення, що він вважається зниклим безвісти. Потім його рештки разом із багатьма іншими було передано з рф в Україну по обміну тілами загиблих 4 вересня цього року. І нещодавно ідентифіковано…
«Вася великим трудягою був, — розповідає його рідна тітка Ольга Зінченко. — У мене дуже багато зробив усього своїми руками. Як подивлюсь кругом — усе його старання… Охоче допомагав не лише своїм рідним. А працював у фермерському господарстві в нашому селі, де вирощують перепелів…»
В Іванкові та Запрудці траурний кортеж з труною захисника місцеві жителі зустрічали й проводжали на колінах. Після відспівування в селищному храмі Б поховали воїна з усіма почестями на сільському кладовищі.