Від 250 мільярдів до 1 трильйона: економіст Устенко розповів про масштаб прямих та непрямих збитків України
Україна одночасно стикається з великим бюджетним дефіцитом, потребою у відновленні інвестицій та репутаційними ризиками.
«Телеграф» запитав економіста та члена наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, які виклики очікують на українську економіку і що варто зробити державі замість залучення трудових мігрантів.
Україна вже втратила трильйон у цій війні
– Стало відомо, що відновилисяпереговори щодо завершення бойових дій. Які виклики постануть перед українською економікою, якщо вони виявляться успішними?
– – Економіка буде переходити в післявоєнну економіку. Перед нею будуть стояти зовсім інші задачі. В першу чергу, треба пам’ятати, скільки в нас було знищено всього. Оцінки від 250 мільярдів доларів, якщо брати прямі збитки, 1 трильйон, якщо брати непрямі.
Треба вирішувати, яким чином буде забезпечуватися економічне зростання, якими будуть джерела цього зростання. Ми зараз знаходимося на 20% нижче в порівнянні з тим рівнем, на якому знаходилися перед початком війни. Треба вирішити, яким чином буде відбуватися стимулювання економічного зростання.
Олег Устенко
Наступний виклик: яким чином буде розв’язувати питання, пов’язане з фінансуванням державного бюджету? Які витрати будуть пріоритетними? Які витрати можна буде відкласти на більш тривалий період?
Теж питання пов’язане, яким чином будуть залучатися інвестиції в Україну, бо не можна забезпечити економічного, фінансового зростання без наявності інвестиційної активності. Тобто, мають бути створені нормальні умови для розвитку інвестиційного і покращення бізнес-середовища в країні.
Фінансова діра років майбутніх
– На 2026-27 роки дефіцит держбюджету може сягнути 45-50 млрд доларів. Які варіанти покриття цього дефіциту?
– Питання пов’язано з фінансуванням саме дефіциту державного бюджету на наступний рік, його більш-менш вирішено. Воно буде йти за тією схемою, яка була і до цього. Можна розраховувати на дві порції ресурсів, які будуть заходити з боку Європейського Союзу, так само як заходили в цьому і в попередньому році.
Можна розраховувати на 30 млрд доларів, які можуть зайти з боку Європейського Союзу, можна розраховувати ще приблизно 10 млрд доларів, які зможе запозичати на внутрішньому ринку наше Міністерство фінансів. Ми можемо розраховувати на кошти від Міжнародного валютного фонду на наступний рік.
Є багато питань стосовно фінансування сектору безпеки та оборони. Наразі ми фінансуємо його за рахунок власних коштів. Ця дискусія, яка точиться навколо використання заморожений російських активів, це не про те, як профінансувати державний бюджет, а про те, яким чином фінансувати наш сектор безпеки та оборони.
Олег Устенко
У вашому питанні, якщо говорити про перехід до післявоєнної економіки, там інше питання щодо цього: чи ми будемо витрачати так само як витрачаємо зараз, чи ця сума буде зменшена? Якщо така сама, то виникне питання: яким коштом це буде відбуватися?
– Про скандал з Міндічем та «плівками НАБУ». На вашу думку, чи завдав він шкоди українській економіці? І якої?
– Завдасть. Тут, в першу чергу, якщо говорити про більш тривалу перспективу, то йдеться про репутаційні ризики. Реалізація таких негативно впливає на можливість залучення інвестиції в країну, навіть якщо пройде більш тривалий час. Репутаційно – це досить важкий удар. І з точки фінансування державного бюджету, це також частково вилучені кошти.
Міграція vs модернізація: яким шляхом має піти Україна
– Як ви гадаєте, чи потрібні Україні зараз трудові мігранти з інших країн? Чи будуть вони потрібні після завершення війни і в яких масштабах?
– Якщо мова йде про трудових мігрантів, то може виникати багато дискусій, багато питань з цього приводу. Але перше, на що треба орієнтуватися: якщо не вистачає робочої сили, то треба орієнтуватися на можливості підвищення продуктивності праці.
Можливість підвищення продуктивності праці означає, що країна або підприємство зможе випускати такий самий обсяг продукції, як було в попередній проміжок часу, але з меншою кількістю персоналу.
Яким чином це можна зробити, яким чином підняти до такого рівня продуктивність праці? Якщо є можливість переходу на нові техніко-технологічні оклади. Тобто, мова йде про нову техніку, нові технології. Але коли це може статися? Коли в країну будуть інвестувати, коли буде якісний інвестиційний клімат.
На основі цього і треба формувати порядок денний. В першу чергу, не залучати в країну трудових мігрантів, а думати про те, яким чином можна покращити інвестиційний клімат, щоб збільшити інвестиції в країну, а отже і підвищити продуктивність праці. Завдяки цьому можна буде випускати аналогічну кількість продукції, може і більше, але з меншою кількістю робочої сили. Це працює у світі. Ми не будемо виключенням.
Олег Устенко