22-річна Ольга Івженко – нова зірка світової атлетики. Сьогодні їй немає рівних серед ровесниць у її ваговій категорії (до 58 кг) як мінімум у Європі. Відрив від найближчих конкуренток на останньому, виграному Ольгою чемпіонаті Європи – 21 кілограм. Для важкої атлетики це просто космос. Українка в сумі змогла підняти 210 кг, а суперниці не дотягнули до 200.
Її шлях до європейського п’єдесталу був тернистий. Починала кар’єру в Попасній (Луганська область). Місто зараз окуповане ворогом, а рідний зал спортсменки зруйнований. Потім була Дружківка вже на Донеччині. Зараз фронт підійшов до меж і цього населеного пункту. Сьогодні вона тренується у Києві, який прихистив родину Івженків-переселенців, але й столицю ідеальним місцем для підготовки чемпіонів теж вже назвати складно. Але це не заважає Ользі з оптимізмом дивитися в майбутнє і перемагати.
Про медалі молодіжного ЧЄ, важку атлетику та життя поза спортом Ольга Івженко розповіла кореспонденту Коротко про.
«Знала, що повернуся додому з медалями»
— Ольго, ви знову абсолютна чемпіонка Європи з важкої атлетики серед молоді – що означає для вас цей титул?
— Новий етап шляху до ще вищих цілей.
— Ви перемогли з відривом у 21 кг від найближчої суперниці. Це фантастичні цифри для важкої атлетики. Про що говорить вам такий результат?
— Про те, що я змогла побороти всі свої сумніви, страхи і маю такий результат.
— З яким настроєм їхали на ЧЄ? Думали перед змаганнями, що додому привезете одразу три золоті медалі?
— Я завжди налаштовую себе на позитивний настрій. Минулі змагання винятком не були. До того ж я була впевнена, що не повернуся з турніру без медалей.
— Ви перевершили свій же результат минулого молодіжного ЧЄ на 18 кг. Це ж феноменально!
— По-перше, це тому, що була зміна категорій, по-друге, насправді нічого фантастичного не відбувалося, це все завдяки щоденним тренуванням і багато-багато праці над собою.
— Де готувалися до ЧЄ цього разу? В яких умовах?
— Традиційно готувалися на Олімпійській базі в Кончі-Заспі. Там, наскільки це можливо в умовах війни і з постійними відключеннями світла, створені для цього всі умови.
Подивишся на дівчину і не повіриш, що вона запросто підніме вагу, рівну двом власних. Фото: Інстаграм Ольги Івженко
Успіх – це про працю над собою
— Як ви вважаєте, чи вдасться бути такою ж успішною і на дорослому рівні? І що для цього потрібно?
— Так, все вийде. Щоб бути успішною і на дорослому рівні, для цього потрібно бути впевненим і дисциплінованим спортсменом.
— Які якості важливі для важкоатлета?
— Психологічна стійкість, сила, витривалість.
— Що дала важка атлетика в плані формування вас як особистості?
— Я стала більш впевненою в собі і більш працьовитою.
— Що вчить більше – перемога чи поразка?
— Особисто мене більше вчила поразка. Після кожної поразки постійно проводила самоаналіз, розбір тренувань і всього, що відбувається навколо мене. Дрібниць у нашій справі не буває.
— Як ви справляєтеся з емоціями перед важливими виступами? Що відчуваєте, перш ніж вийти на вирішальну спробу ривка або поштовху? Які це емоції?
— Чесно кажучи, перед будь-якими змаганнями я намагаюся взагалі не думати про них, щоб ще до виступу не згоріти емоційно. Важливо зберігати спокій, а вже на вирішальних спробах можна показати характер. Особисто для мене головне — не надто сильно куражитися, тому що тоді я не можу контролювати своє тіло, і рух може бути неправильним.
— Успіх у важкій атлетиці – це про талант чи про працю над собою?
— Успіх у важкій атлетиці, як і в будь-якому виді спорту, — це насамперед планомірна праця над собою.
— Що вас надихає як спортсменку?
— Прагнення до перемоги і бажання перевершити себе.
Своїми результатами у 2025 році Ольга задоволена. Далі буде… Фото: Інстаграм Ольги Івженко
Найбільше розслабляє спілкування з коханою людиною
— Раніше в інтерв’ю ви розповідали про свою любов до в’язання. Що зв’язали за останній час?
— На жаль, нічого, тому що мої хобі швидко змінюються, і зараз я захопилася кулінарією. На інші захоплення просто не залишається часу.
— Яким було ваше дитинство? І якою ви були в дитинстві? Спокійною, мрійливою чи бунтаркою і пустункою?
— Я була різною. Вдома з батьками намагалася бути спокійною, наодинці — мрійливою, з друзями пустувала і, звісно, «отримувала» за це.
— Що вас зараз розслабляє?
— Спілкування з коханою людиною.
— Що завжди є в сумці абсолютної чемпіонки Європи з важкої атлетики?
— У мене є все, починаючи з мініаптечки і закінчуючи косметичкою.
— Як вплинуло на ваше формування те, що, по суті, все ваше життя війна була десь поруч? Попасна на Луганщині, Дружківка на Донеччині, тепер Київщина, де обстріли теж не дають спокійно жити…
— Як і на кожного українця. Починаєш більше цінувати те, що маєш, і своїх рідних. І просто радіти тихим дням.
— Якби не важка атлетика, то чим би займалися в житті?
— Можливо, я б і далі, як у дитинстві, грала на фортепіано або поїхала вчитися за кордон.
Коротко про
– Сила – це?
— Сила – це українці.
— Улюблений трек?
— Always forever («Завжди навічно») американського інді-поп дуету Cults.
— Ривок чи поштовх?
– Обидві вправи.
— Ранкове чи вечірнє тренування?
— Вечірнє.
— Найскладніше у важкій атлетиці?
– Техніка.
– Кава чи чай?
– Чай.
– Спортивний чи діловий костюм?
– Діловий.
– Найбажаніший подарунок?
– Місячний абонемент на йогу.
– Штанга – це важко?
– Штанга – це весело.