Оператор комплексу РЕБ 125-ї ОВМБр Роман із позивним «Гоша» поділився з «ФАКТАМИ» історією дружби, що народилася на фронті. Постійний супутник захисника — пес на ім’я Мєлкий. Вони поруч як на позиціях, так і в тилу. Ба більше, чотирилапий улюбленець неодноразово рятував життя «Гоші» та його побратимам. А одного разу під час обстрілу він разом зі своїм господарем отримав поранення. Пройшовши лікування, воїн та собака продовжують боронити Україну і просто не уявляють життя один без одного. Ця міцна дружба бійця та чотирилапого вкотре нагадує — на війні важлива не лише техніка та озброєння, а й відданість того, хто поряд.
«Ми нерозлучні. Куди б я не йшов: на нуль, другу чи третю лінію — всюди разом»
— У Мєлкого мама хаскі, а тато — вівчар. Одне око в нього неймовірно красивого блакитного кольору, — розповідає захисник Роман на позивний «Гоша». — З’явився чотирилапий у мене випадково вже на фронті. Собака побратима привела цуценят і я собі попросив одне. Йому на той час було три місяці. Малий такий, кумедний, то й став називати його Мєлкий. У грудні песику виповнилось два роки.
.jpg "Таким був Мєлкий, коли Роман вперше привіз його до родини з фронту – маленьким та кумедним")
— Знаю, що Мєлкий завжди поруч з вами, на завданнях. Як проходить ваша служба?
— Ми нерозлучні. Куди б я не йшов: на нуль — нуль, друга лінія — друга лінія, третя — третя. Усюди песик зі мною. Ось у машині сиджу та спілкуюсь, і пес лежить на задньому сидінні. Мєлкий обожнює їздити у авто. Тільки почує, що зацокали ключі, він уже коло дверцят. Спочатку взагалі не боявся, на вибухи чи автоматні черги ніяк не реагував. Бойовий дух нам всім підіймав. Спимо ми теж разом, Мєлкий часто лягає позаду моєї голови, або як ліжко більше, то має окреме місце поруч.
Пес неодноразово рятував життя мені та побратимам. Якось був випадок, коли під час виконання бойового завдання до наших позицій наблизилися окупанти. Ніхто з нас не почув їх, крім Мєлкого. Й почав гавкати. Він всім врятував життя! Одного разу ми з одним бійцем були у норці, а Мєлкий з іншим хлопцем пішли у сусідню. І тут прилетіло на наш спостережний пункт. На засипало землею. Не скажу, скільки ми там були часу, але трохи були. То що ви думаєте, побратим прибіг з Мєлким, і собака отримала команду мене шукати. Він пробіг коло нори кілька разів і почав рити. І так мене знайшов, після чого хлопці витягнули.
Через два дні ми знаходились на іншому спостережному пункті і росіяни здійснили скид з дрону. Мене поранило та собаку. Мєлкий втратив око, йому сильно роздробило лапку, посікло уламками за вухом. Чесно кажучи, переживав за улюбленця більше, ніж за себе. Через те, що рана була великою, йому наклали 13 швів, перебинтували. Потім через два дні була евакуація, і ми з песиком отримали всю допомогу. Спочатку Мєлкий, звісно, а тоді уже я.
.jpg "Поранена лапка Мєлкого")
— Як зараз почувається пес?
— Все добре, слава Богу. Активний пес, тільки без ока. Із лапкою все теж гаразд. Загоїлась, як кажуть, «як на собаці». Мені здається, що за ці два роки служби Мєлкий пройшов навіть більше, чим деякі військовослужбовці.
«Мєлкий для мене не просто найкращий друг, чотирилапий побратим, а наче й дитина»
— Якими ще вміннями дивує вас улюбленець?
— Він чудово все відчуває. Навіть той самий РЕБ. Ми не чуємо, що десь летить, а Мєлкий вже все розуміє. Бігом біжить до мої ніг і так розумно дивиться.
— А які смакові уподобання у вашого улюбленця?
— Він у мене перебірливий. Найбільше до вподоби м’ясо, особливо стейки. Їх Мєлкий певно ще більше за мене любить. І що цікаво, цілого не їстиме, я маю все нарізати на дрібненькі шматочки. Якусь ковбасу їстиме, іншу понюхає і не скуштує ні грама. Дав голубця, якого привезли волонтери, він смакував. А так зазвичай песик харчується тим, що нам привозять від ЗСУ. Обов’язково ділюсь з собакою своїм пайком. Буває так, що він їсть, а я — ні (сміється — Авт.) Мєлкий для мене не просто найкращий друг, чотирилапий побратим, а наче й дитина.
.jpg "Роман з Мєлким та собакою побратима")
— А що не любить пес?
— Коли його розчісують, починає тікати. Купатися у ванній не подобається йому, а ось в теплу пору у водоймі — те, що треба.
— Вже возили собаку у відпустку додому до рідних?
— Уже тричі. Вдома у мене теж є собаки, всі між собою полагодили. А взагалі я змалку обожнюю тварин. Мав папуг, акваріум з рибками, тримав морських свинок, хом’яків, котиків, песиків…
— Романе, чим до великої війни займались?
— Будівельними роботами, їздив по Україні. З перших днів пішов добровольцем до військкомату, я тоді жив у Білій Церкві, проте чомусь не брали. Після того вирушив на рідну Львівщину, теж відмова. Зрештою, вдалось потрапити на фронт вже у 2023 році. У складі 125-ї ОВМБр знайшов багато друзів, всі ми як одна родина.