Мільйони українців ризикують залишитися без пенсій навіть після перемоги в суді: як Кабмін і ПФУ «економлять» десятки мільярдів гривень

Чому шахтар з Луганської області не може вийти на пенсію у 50 років

53-річний шахтар, а нині пенсіонер, визнаний таким де-юре лише частково — лише у 2025 році, Сергій Вікторович Федорець звернувся до «ФАКТІВ» і розповів свою історію більш ніж трирічної боротьби з Пенсійним фондом України. Ця боротьба не закінчилася навіть після перемоги в суді.

За словами співрозмовника, у 2014 році він покинув окуповану частину Луганщини та переїхав на вільну територію. У 2022 році, після досягнення 50-річного віку, Сергій подав документи на призначення пенсії.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за наявності загального стажу не менше 25 років, з яких щонайменше 10 років на роботах, що дають право на пільгове нарахування стажу (так званий список № 1), чоловік має право вийти на пенсію у 50 років. Постанова Кабінету міністрів № 162 від 11 березня 1994 року затвердила перелік таких професій, зокрема шахтарські спеціальності, на яких і працював Сергій Федорець.

Під час подання документів на призначення пенсії чоловік був упевнений у своєму праві на відпочинок у 50 років, адже мав необхідний стаж і навіть із запасом: 15 років пільгового за списком № 1 та 37 років загального (при цьому один рік пільгового стажу зараховується як два звичайні). Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області визнало лише 7 років пільгового стажу та заявило, що право на пенсію він отримає лише з 4 серпня 2025 року, коли йому виповниться 53 роки.

Як з’ясувалося, співробітники ПФУ не зарахували більше восьми років роботи заявника на шахтах «Комсомольська» та «Партизанська» ДП «Антрацит» Луганської області у період з 2005 по 2014 роки, а також стаж до 1 січня 1999 року, зароблений на шахтах ДП «Ровенькиантрацит». Обидва підприємства розташовані в Антрацитівському районі Луганської області, який було окуповано ще 2014 року.

Для підтвердження стажу співробітники ПФУ зажадали довідку з підприємств, що фактично стало «пасткою» для тих, чий трудовий стаж пов’язаний із окупованою територією. До 24 лютого 2022 року отримати таку довідку теоретично ще було можливо, однак на ній стояв би штамп так званої «луганської народної республіки», яку в Україні не визнають. Після початку повномасштабного вторгнення росії отримати подібні документи стало фізично неможливо.

У підсумку виникла справжня правова колізія, яка на «майже законних підставах» дозволяла позбавляти мешканців окупованих територій стажу, права на пенсію і водночас економила кошти Пенсійного фонду України. Це «майже» співробітники ПФУ обґрунтували частиною 3 Постанови Кабінету міністрів № 637 від 12 березня 1993 року, де для підтвердження трудового стажу передбачено отримання виписки чи довідки від підприємства, на якому працював майбутній пенсіонер.

Однак тут є важливий нюанс: подібна вимога застосовується лише у разі відсутності трудової книжки у майбутнього пенсіонера чи відсутності в ній даних про спірний період роботи. Сама Постанова № 637 прямо називається «Про затвердження Порядку підтвердження стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

«Трудову книжку в ПФУ я надав, записи про мою роботу з повним робочим днем під землею були вказані. Тобто відмовляючи у зарахуванні 8 років стажу та посилаючись на цю постанову, у Фонді примудрилися навіть її порушити», — емоційно заявив Сергій Федорець.

Бажаючи довести своє право на пенсію, співрозмовник звернувся до Київського окружного адміністративного суду, який через завантаженість справами ухвалив рішення лише 6 жовтня 2025 року. Проте воно повністю підтвердило правоту Сергія Федорця.

«Щодо неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 17.05.2010 до 31.10.2014 в „Шахта Партизанська“, суд зазначає, що лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особисті рахунки та відомості про виплату заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи», — прямо йдеться у рішенні суду про незаконність вимоги надати довідки з підприємств про стаж, якщо вони вже є у трудовій книжці.

Що стосується ще понад чотирьох років стажу на іншій шахті, то суд послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2018 року. У ньому зазначено, що позивач не повинен нести відповідальність за неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів, а відсутність доступу до таких документів не пов’язана з волею позивача.

На підставі цього рішення суд зобов’язав Пенсійний фонд України врахувати пільговий стаж і виплатити заборгованість, що утворилася, починаючи з серпня 2022 року. Однак це виявилося не завершенням історії, а лише її початком.

Борг по пенсії отримаєте через десятки років, якщо доживете

Згідно з наданими Сергієм Федорцем документами, у серпні 2022 року йому було призначено пенсію у розмірі 13 811 гривень, а на момент винесення судового рішення вона становила вже 14 638 гривень.

Загальна заборгованість Пенсійного фонду України перед ним сягнула 630 022 гривень. Однак із усієї цієї суми чотирма платежами лише у лютому 2026 року він отримав 10 269 гривень 99 копійок. Коли буде виплачено решту коштів — і чи доживе він сам до цього моменту — наш співрозмовник не знає.

Зазначимо, що питання «доживання» до отримання заборгованості по судовим рішенням аж ніяк не є фігурою мови і стосується не лише Сергія Федорця, а й понад 700 тисяч українських пенсіонерів. Причина полягає у стані справ із судовою практикою Пенсійного фонду України та у Постанові Кабінету міністрів № 821 від 14 липня 2025 року.

Саме ця постанова регулює порядок виплат із бюджету ПФУ пенсій, призначених за судовими рішеннями. Тобто, саме на його підставі Пенсійний фонд здійснює такі виплати, включаючи справу Сергія Федорця.

Пункт 6 Постанови передбачає, що видатки на виплату пенсій за судовими рішеннями здійснюються в межах бюджетних асигнувань, відповідно до розпису державного бюджету та щомісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України. Кошти спрямовуються одержувачам, включеним до переліку станом на перше число місяця, що передує місяцю виплати.

Простіше кажучи, цей пункт означає, що у бюджеті ПФУ заздалегідь фіксується сума, яка цього року буде спрямована на виплату пенсій, призначених рішенням суду.

9 лютого Кабінет міністрів України своєю Постановою № 127 затвердив бюджет ПФУ на 2026 рік, в якому чітко зазначено, що на виплату пенсій у рамках виконання Постанови № 821 у 2026 році виділено 2 млрд грн із загального бюджету в 1 трлн 263 млрд грн.

При цьому, згідно з даними з відкритих джерел, станом на вересень 2025 року набули чинності 756 тисяч судових рішень про виплату пенсій, а борги оцінюються майже в 85 мільярдів гривень.

Якщо підрахувати, то при щорічному виділенні 2 мільярдів гривень на виконання судових рішень погашення боргів займе близько 43 років. І постає головне питання: скільки пенсіонерів з 756 тисяч, які виграли судові баталії, доживуть до цього моменту?

Крім того, абсолютно незрозумілий сам принцип розподілу асигнувань на ці виплати. Якщо, наприклад, той же Сергій Федорець отримуватиме свої 10 269 гривень щомісяця, то на погашення йому заборгованості у 630 тисяч гривень піде близько 60 місяців, тобто приблизно 5 років. Але за цей час борг продовжуватиме зростати через нарахування щомісячної пенсії. А якщо такі суми виплачувати лише раз на рік, то термін розтягнеться вже на десятки років — близько 60.

Чи є можливість виплатити їх швидше? Теоретично — так. Адже згідно з тією ж постановою Кабміну № 127, з бюджету ПФУ на 2026 рік у розмірі 1 трлн 263 млрд гривень майже 72 млрд гривень становлять вільні кошти, які не потрібно спрямовувати на виплату пенсій. Аналогічна сума залишилася невикористаною і 2025 року.

«Якщо направити всі чи хоча б частину цих коштів на виплату судових рішень, то заборгованість із пенсій, призначених судами, можна погасити усього за кілька років», — вважає Сергій Федорець.

Суд програли, пенсію призначили, але не платимо

Проте проблеми із отриманням заборгованості, затвердженою судом, виявилися далеко не кінцем історії Сергія Федорця. Як він пояснив «ФАКТАМ», отримані ним у лютому 10 269 гривень на виконання судового рішення стали єдиним платежем Пенсійного фонду з 6 листопада 2025 року — дати набрання рішенням суду чинності.

«Суд зобов’язав ПФУ врахувати пільговий стаж, мені було призначено пенсію, визнано борг, навіть проведено березневу індексацію, і тепер моя пенсія становить 17 561,44 гривні. Але виплачувати її у повному розмірі так і не почали», — розповів співрозмовник.

Крім того, Миколаївське управління ПФУ під час виконання рішення суду все одно не врахувало весь пільговий стаж до 1 січня 1999 року. У розрахунках прийняли лише 14 років та 1 місяць замість 15 років та 11 місяців, як це прямо зазначено у висновках суду.

Наслідком такого беззаконня став значно менший розмір призначеної пенсії. Згідно із законом, при стажі роботи на підземних роботах не менше 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок пенсія має становити 80% від середньої заробітної плати. Це прямо передбачено абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», працівникам, які зайняті повний робочий день під землею або обслуговують таких працівників, за наявності стажу не менше 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок, встановлюється пенсія у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря — незалежно від місця останньої роботи. При цьому її розмір не може бути нижчим за три прожиткові мінімуми, встановлені для осіб, які втратили працездатність.

«У результаті я подав ще один позов, щоб мені врахували весь пільговий стаж і перерахували розмір пенсії відповідно до законодавства України», — зазначає наш співрозмовник.

Справді, у лютому до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Сергія Федорця, в якому він просить зобов’язати органи ПФУ у Миколаївській області визнати весь пільговий стаж за трудовою книжкою та перерахувати розмір пенсії. Своїм рішенням від 16 лютого суд відкрив провадження за цим позовом.

Таким чином, Миколаївське управління ПФУ не виконало попереднє рішення суду в повному обсязі, і судова тяганина щодо гідного пенсійного забезпечення триває.

Мільйони українців може очікувати втрата стажу та мінімальна пенсія без індексації

Втім, зовсім необов’язково бути шахтарем у Луганській області, щоб позбутися стажу, пенсії та її індексації. Так, 68-річний горлівчанин Андрій розповів «ФАКТАМ», що після виїзду у 2014 році з окупованої Горлівки (Донецька область) при виході на пенсію у 2018 році він втратив сім років стажу. Йшлося про п’ять років навчання у вузі Донецька на стаціонарі у 1970-х та двох роках стажу ФОП у 2002—2004 роках.

«Навчання в інституті мене зобов’язали підтвердити довідкою звідти. Буквально дивом вдалося домовитися, щоб на ній не ставили печатку так званої „ДНР“, але на кутовому штемпелі її все ж проставили — і довідку не визнали», — згадує Андрій.

Щодо двох років стажу ФОП, то проблема виникла через перехід податкової служби з паперового обліку на електронний у 2004 році. Усі дані за попередні роки зберігалися виключно на папері.

«Не моя вина, що податкова не вивезла паперові архіви до 2004 року. У результаті я втратив ці два роки, адже довідку з „податкової ДНР“ без печатки мені б не дали, та таку, звісно, і не визнали б. Тратити нерви я не хотів, тим більше, що решти стажу в 25 років вистачало для виходу на пенсію в 60 років — це був останній рік перед підвищенням вимог щодо стажу. Я погодився на мінімальну пенсію. У результаті зараз отримую 2595 гривень, і навіть березнева індексація пройшла повз мене — жодної гривні не додали», — нарікає співрозмовник «ФАКТІВ».

Внаслідок війни, практики ПФУ, яка вільно тлумачить Постанову Кабміну № 637 від 12 березня 1993 року, а також підходу самого Кабміну, викладеного в Постанові № 821, постраждали або можуть постраждати мільйони пенсіонерів. Серед них — близько 700 тисяч осіб, які виграли суди проти ПФУ, а також сотні тисяч, а то й мільйони громадян, які вже вийшли або вийдуть на пенсію, втративши роки стажу і, відповідно, частину належних виплат. Для пенсіонерів це мінус, а для Пенсійного фонду України — економія бюджетних коштів.

Причому найближчим часом постраждають не лише пенсіонери та переселенці з окупованих територій, а й мільйони українців загалом. Уже наступного року набудуть чинності нові вимоги: щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно мати 34 роки стажу. При цьому сьогодні середній стаж при виході на пенсію становить лише 33 роки та 9 місяців.