Дунаєвецька громада попрощалась з відданим захисником України — старшим солдатом Юрієм Працевичем. У квітні йому мало виповнитись 34 роки, повідомляє міська рада:
«Юрій після школи вступив до Балинського професійного училища, здобув спеціальність кухаря. Після завершення навчання працював кухарем у Дунаєвецькому училищі. Він був працьовитим, відповідальним і щирим, завжди готовим допомогти іншим. Його пам’ятають як доброзичливу людину з відкритим серцем, людину, на яку можна було покластися у будь-яку хвилину».
З початком війни на сході України Юрій не залишився осторонь. 13 червня 2016 року він став на захист Батьківщини, підписавши контракт та вирушивши в зону проведення АТО. Вірно служив Україні до 2021 року, коли завершився його контракт. Та коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, без вагань добровільно повернувся до лав Збройних сил України і вирушив боронити державу на Донецькому напрямку. Бо не міг інакше. Бо знав: його місце там, де вирішується доля Батьківщини.
За мужність, відвагу та сумлінну службу він був нагороджений Козацьким Хрестом, а також неодноразово отримував грамоти та подяки від командування.
Попри складні бойові будні, Юрій завжди знаходив час для найрідніших — щодня телефонував та писав мамі й сестрі. Додому приїжджав рідко. Восени 2025 року Юрій проходив військове навчання у Німеччині, після чого продовжив виконувати бойові завдання на фронті.
25 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання він отримав важке мінно-вибухове поранення. Спочатку йому була проведена операція у Краматорську, згодом його перевели до лікарні у Києві, де Юрій прийшов до тями та навіть спілкувався з рідними. З 23 грудня він перебував на лікуванні у Львові. Однак в останній місяць стан воїна значно погіршився — він уже не приходив до тями. 11 березня 2026 року серце мужнього захисника України зупинилося.
Поховали захисника з усіма військовими почестями, під синьо-жовтим стягом, на міському кладовищі.