У селі Водяне Петрівського району Кіровоградщини 20 квітня поховали двох братів-воїнів Олега й Костянтина Залізняків. Герої загинули з різницею в один день.
Петрівська селищна рада повідомила у Facebook, що обидва брати служили у в\ч А7028, тобто в 100-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ.
Залізняк Олег Євгенович, водій 2-ї танкової роти, помер 14 квітня внаслідок мінно-вибухових поранень від удару російського FPV-дрона, отриманих ще 18 березня біля Костянтинівки Донецької області. Майже місяць солдат боровся за життя, але врятувати його не вдалося.
Залізняк Костянтин Євгенович, головний сержант 2-ї танкової роти, загинув 15 квітня під час виконання бойового завдання в районі Комишувахи Запорізької області. Його життя відібрав удар БпЛА типу «Молнія».
Що відомо про Олега Залізняка
У 33-річного воїна залишилася п’ятирічна донька Меланія, дружина Анна та батьки.
Він навчався у місцевій школі, а також два роки – у Григорівській загальноосвітній школі. Потім навчання продовжив у Жовтоводському професійному ліцеї, здобувши професію електромонтера з ремонту й обслуговування електроустаткування.
Від дитинства Олег любив техніку, особливо захоплювався мотоциклами й автомобілями. Фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва він отримав у Новгородківському професійно-технічному училищі № 36.
Із 2011 до 2024 року Олег працював на підприємствах, розташованих на території громади: у Петрівському райавтодорі, агрофірмі «АВЕТ ЛГД», гірничо-транспортному цехові «Центрального гірничо-збагачувального комбінату».
1 жовтня 2024 року Олег був мобілізований до лав ЗСУ за контрактом.
Що відомо про Костянтина Залізняка
У 29-річного Героя залишилися дружина Олександра, а також батьки.
Костянтин закінчив школу в Петрівську, після чого здобув професію електрогазозварника й монтажника санітарно-технічних систем і устаткування у «Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти».
Після навчання він деякий час працював на шиномонтажі в місті Жовті Води. У 2017-му був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації (в 2019 році) Костянтин продовжив свій шлях у ЗСУ, підписавши контракт. Усе своє доросле життя молодий чоловік присвятив війську.
«Олег і Костянтин завжди були разом – із самого дитинства… Брати завжди підтримували один одного. Служили в одній частині. Завжди були на зв’язку. Відчували підтримку одне одного. Були опорою і силою один одному», – розповіли в громаді.
