Через нестачу працівників Україна почала активніше залучати трудових мігрантів із Бангладеш, Індії та інших країн, але поки масштаби невеликі. По всій країні видали лише близько 3 тисяч дозволів на роботу, зокрема майже 600 – громадянам Бангладеш. Через війну, низькі зарплати та безпекові ризики масового напливу іноземців поки немає, тож повністю закрити дефіцит кадрів мігрантами Україна наразі не зможе.
Про це розповіли голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник та керівниця однієї з платформ для пошуку роботи Марія Абдуліна у коментарі 24 Каналу. За їх словами, у 2026 році кадрова криза лише посилюватиметься.
Компанії вже змушені змінювати підходи до найму, переглядати зарплати та шукати нові резерви серед тих категорій людей, які раніше рідше розглядалися як основна робоча сила. Серед основних змін:
- активніше залучення жінок у професії, які традиційно вважалися «чоловічими»;
- відкритість до працевлаштування ветеранів;
- збільшення кількості вакансій для людей з інвалідністю;
- більша увага до працівників старшого віку;
- активне перенавчання та перекваліфікація співробітників.
Роботодавці визнають, що без нових підходів дефіцит кадрів лише зростатиме. Причини нинішньої ситуації комплексні.
По-перше, значна частина працездатного населення мобілізована або залучена до оборонного сектору. По-друге, мільйони українців виїхали за кордон. Лише за минулий рік, за даними Національного банку, країну залишили близько 500 тисяч людей.
По-третє, Україна вже давно перебуває в демографічній кризі. Народжуваність залишається низькою, а кількість працездатного населення поступово скорочується. Воскобойник зазначає, що сьогодні близько 75% українського бізнесу не можуть повністю закрити свої вакансії. Найбільше нестача працівників відчувається у:
- будівництві;
- сільському господарстві;
- логістиці;
- медицині;
- освіті;
- виробництві;
- сфері обслуговування.
Особливо складно знайти технічних спеціалістів, робітничі кадри та вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської мови. На тлі кадрового дефіциту в Україні почали активніше обговорювати можливість спрощення працевлаштування іноземців. Зокрема, влада переглядає список країн міграційного ризику, до якого нині входять близько 70 держав, серед яких:
- Індія;
- Бангладеш;
- Пакистан;
- Афганістан;
- Ірак;
- Єгипет;
- Марокко;
- Таджикистан.
Саме з цих країн потенційно можуть залучати працівників у ті галузі, де українців критично бракує. За даними Державного центру зайнятості, лише громадяни Бангладеш уже отримали майже 600 дозволів на роботу в Україні. Найчастіше іноземців шукають:
- будівельні компанії;
- промислові підприємства;
- логістичні оператори;
- торговельний бізнес;
- компанії у сфері послуг.
Деякі рекрутингові агентства вже працюють також із кандидатами з Колумбії, Непалу та інших країн. Попри гучні дискусії, експерти наголошують, що говорити про масове прибуття трудових мігрантів в Україну поки зарано.
Колишній народний депутат і експерт із соціальної політики Павло Розенко називає заяви про «масове завезення» працівників із Азії перебільшенням. За його словами, за перший квартал цього року в Києві видали близько 790 дозволів на роботу для іноземців, а по всій Україні близько 3 тисяч.
На тлі дефіциту в сотні тисяч працівників це фактично крапля в морі. Головна причина проста, адже Україна нині малоприваблива для іноземних працівників через:
- воєнні ризики;
- нестабільну безпекову ситуацію;
- відносно низькі зарплати;
- складні бюрократичні процедури.
Для багатьох мігрантів країни ЄС залишаються значно кращим вибором. Іноземні працівники можуть частково допомогти закрити вакансії у будівництві, логістиці, виробництві та сфері послуг, але навряд чи стануть повноцінним розв’язанням кадрової кризи вже зараз.