Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва: Ми перевіряли контракти Fire Point

Куди зникають бюджетні мільярди під час великої війни? Це питання червоною ниткою проходить крізь кожну розмову «Главкома» з головою Державної аудиторської служби України Аллою Басалаєвою.

Сумнівні оборонні контракти, завищені ціни на відбудову житла, «золоті» газони у столиці, фірми-привиди, які садять мільйони дерев без… жодного працівника у штаті, та обґрунтованість мільярдних дотацій для «Укрзалізниці» – ключові теми, які сьогодні перебувають у полі зору державних аудиторів.

На тлі гучних корупційних скандалів в оборонній сфері Держаудитслужба розпочала масштабну перевірку компаній, які працюють в ключовому секторі.

В ексклюзивному інтерв’ю для «Главкома» Алла Басалаєва розповіла про перші результати цих ревізій, анонсувала «чорні списки» токсичних контрагентів, а також кримінальні провадження після перевірки «Київавтодору», який витрачав гроші на екзотичне озеленення околиць столиці замість ремонту мостів та доріг.

«Ми наполягаємо на запровадженні дієвого «чорного списку» контрагентів оборонпрому»

У розпал «Міндічгейту» уряд доручив Державній аудиторській службі провести перевірку ефективності використання бюджетних коштів в оборонно-промисловому комплексі країни. Які наразі результати?

З того, що можемо публічно говорити: упродовж березня-травня 2026 року вдалося повернути до бюджету 7,3 млрд грн. Це різні кошти, зокрема, зайво переплачені гроші держзамовниками на виконання контрактів, авансові платежі. Серед поширених порушень – завищення витрат ще на етапі контрактування.

Серед учасників закупівель для ЗСУ фігурують компанії, які були оштрафовані і навіть знаходилися під тимчасовою забороною на участь у тендерах. Ви звертаєте особливу увагу на ці фірми?

Держаудитслужба – не єдиний орган, який спеціалізується на закупівлях. Є ще Антимонопольний комітет, який відповідає за формування списку порушників, що потім синхронізується з системою Prozorro. В електронній системі закупівель фірма-порушник підсвічується «червоним».

Зі свого боку ми також наполягаєм на запровадженні дієвого «чорного списку» контрагентів. Це європейська практика. Коли хтось намагається ошукати державу, наприклад, порушив процедуру закупівлі, невчасно виконав контракт або поставив неякісну продукцію, таких потрібно відправляти в «бан». Тоді постачальники та підрядники точно переосмислять, що якісно виконувати контракти – вигідніше.

Крім того, заборона Антимонопольного комітету стосується лише конкурентних торгів. Коли ж, наприклад, говорити про прямі контракти (зокрема для потреб Міноборони), то у «токсичної» компанії все одно залишається можливість підписати пряму угоду з замовником в обхід «червоного прапорця».

Тому Держаудитслужба вже декілька років ініціює створення іншого «чорного списку» за прикладом країн ЄС – за зразком Early Detection and Exclusion System.

З прийняттям нового закону про публічні закупівлі, який був нещодавно підписаний президентом, запрацює «чорний список» порушників локалізації виробництва, куди потраплятимуть ті виробники, які подаватимуть недостовірну інформацію про рівень локалізації товару.

Розроблена Держаудитслужбою Національна стратегія захисту фінансових інтересів ЄС, що перебуває на розгляді уряду і яка, очікуємо, буде прийнята найближчим часом, передбачає консультації з експертами ЄС, щоб зробити цей механізм збалансованим. І щоб ніхто не зміг сказати, що ніби хтось тисне на бізнес у такий спосіб.

Далі, ми сподіваємося, цей механізм можна буде масштабувати за прикладом країн Євросоюзу до всіх закупівель.

Оборонний сектор сьогодні – це сотні компаній. Чи достатньо ресурсів в Аудиторської служби, аби перевірити навіть ключових контрагентів держави?

Всього перевіркою охоплено 92 суб’єкти господарської діяльності оборонно-промислового комплексу. Це всі підприємства, які під «Українською оборонною промисловістю» (колишній держконцерн «Укроборонпром» – «Главком») плюс «Агенція оборонних закупівель» і «Державний оператор тилу», які підпорядковуються Міністерству оборони.

Станом на травень 2026-го, завершено перевірку на 16 суб’єктів, ще 27 – у процесі. Решту плануємо закінчити у третьому і четвертому кварталах цього року.

Спротив зустрічаєте? Якщо так, то від кого?

У порівнянні з попередньою ревізією Міноборони жодних перешкод нашим аудиторам представники підприємств оборонної галузі не чинять. Усе відбувається спокійно, запитувана інформація надається. Загалом в межах проведених аудитів і ревізій нами вже проведено понад 400 зустрічних звірок, зборів інформацій та надіслано відповідних запитів.

«Яєць по 17» вже нема»

Не будемо, звісно, чіпати засекречені закупівлі. Але про продовольство для армії можемо поговорити. Обивательське питання: чому навіть після усіх попередніх скандалів часто вартість харчів для ЗСУ вища, аніж в супермаркетах з їхніми націнками. Як це пояснити?

З постачанням їжі для військових ситуація стала кращою, але не ідеальною. Залишається проблема з постачанням неякісних продуктів, фіксуємо порушення термінів поставки, завищення цін через придбання продуктів у посередників. Скажімо, закупівля продуктів харчування через ФОПів-посередників призвела до їхнього подорожчання на 109 млн грн.

Але «яєць по 17» вже нема…

І яка ціна на цей товар нині?

Сьогодні ціни за яйце (в залежності від категорії) – 5-7 грн.

А що відбувається з постачанням одягу для військовослужбовців? Стало краще? Він якісніший?

Також стало краще. Зокрема, через те, що були враховані пропозиції Держаудитслужби за результатами ревізії в Міноборони 2023 року.

Знову ж таки, основна проблема – порушення умов контрактів, несвоєчасна поставка товарів, застосування системи посередників, а не закупівля у виробників, що призводить до подорожчання товарів.

Також не можна в нашій розмові оминути увагою структури, які пов’язуються безпосередньо з фігурантами «Міндічгейту», зокрема ТОВ «Мілікон ЮА». Держаудитслужба втручалася в історію з ізраїльськими бронежилетами, які начебто нав’язувалися Тімуром Міндічем Міноборони?

За рік Держаудитслужба проводить близько 11 тисяч процедур моніторингу закупівель. Це наш наймасштабніший захід державного фінансового контролю. Всі проблемні закупівлі у нас або «підсвічуються» системою ризик-індикаторів, які розробив Світовий банк, або ж використовуємо власний ризик-орієнтований підхід, щоб вчасно реагувати на можливі порушення.

У випадку з бронежилетами ми зреагували на проблему – ця закупівля не відповідала вимогам Міноборони: не була підтверджена якість товару. Тому Держаудитслужба звернулася до замовника із зобов’язанням розірвати контракт.

Ще одна гучна назва – Fire Point. На ворога, як ми бачимо з численних відео, вона наводить жах, а в Україні навколо цієї фірми затяті суперечки і навіть заклики до націоналізації. Державні аудитори перевіряли контракти держави з цим виробником зброї?

Так, ми перевіряли контракти Fire Point, укладені з Агенцією оборонних закупівель. Те, що ми побачили: за жодним термін виконання не порушено, товар постачається, кошти сплачуються. Частина контрактів мають бути виконані до 2028 року. Тому лише по їх завершенню можна буде говорити про остаточні результати.

Під час свого публічного звіту за минулий рік ви повідомили, що Державна аудиторська служба йде з перевіркою до «Укрзалізниці». Нагадаємо, монополіст звернувся до Кабміну з проханням виділити додаткові кошти на пасажирські перевезення. Ідеться про 16 млрд грн дотацій. Робота аудиторів мала завершитися до 1 липня. Що вам вдалося зафіксувати?

Основна мета нашого аудиту – дослідити достовірність понесених витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів. Зокрема, досліджуємо, чи правильно використовується залізнична інфраструктура загального користування в рамках державного замовлення.

Як ви зазначили, «Укрзалізниця» попросила 16 млрд грн з бюджету. Держаудитслужба не знайшла суттєвих порушень. Залізничники підтвердили витратну частину. Є невелика розбіжність – відшкодування за пільгові перевезення.

Так вже склалося роками, що держава дофінансовує пасажирські перевезення, які до війни перекривалися за рахунок вантажних перевезень. Але через постійні обстріли та пошкодження доходи від вантажних перевезень також падають. Наприклад, у 2025 році, у порівнянні з 2024 роком, доходи впали на 17%.

Тобто тепер вантажні перевезення вже не компенсують пасажирські. Сюди ж наклалася інша проблема – заборгованість за пільгові перевезення. Її повинні відшкодовувати «Укрзалізниці» за рахунок державного або місцевих бюджетів – залежно від того, яким органом приймалося рішення щодо запровадження відповідних пільг. Таким чином утворилися мільйонні борги.

Ще важлива тенденція. На фоні падіння вантажообігу зріс пасажиропотік. У 2025 році цей показник склав 106% порівняно з довоєнним 2021 роком. Тут «сидить» міграція, перевезення військовослужбовців, відсутність авіаперевезень.

Крім того, через суттєве зростання витрат на забезпечення перевезень та утримання залізничної інфраструктури збитки у 2025 році від пасажирських перевезень склали 19,6 млрд грн, у тому числі приміському сполученні – 10 млрд грн.

І де ці джерела ще залишаються?

Необхідно, ще раз наголошую, вирішити проблему щодо відшкодування «Укрзалізниці» коштів за перевезення пільгових категорій громадян. З 2008 року «Укрзалізниці» не було відшкодовано компенсацій за пільгові перевезення на суму 4,9 млрд грн, зокрема понад 600 млн грн за 2025 рік. Наприклад, з місцевих бюджетів у 2025 році АТ «Укрзалізниця» отримала компенсації лише на суму 121 млн грн з належних майже 400 млн грн.

«Ліси України» масово перевели базові господарські послуги на приватний «аутсорсинг». Схема примітивна…»

У березні генпрокурор Руслан Кравченко вийшов із заявою про викриття незаконних рубок лісу в заповідниках, в результаті чого були знищені тисячі дерев, а довкіллю завдано збитків майже на 95 млн грн. Махінації в лісовому господарстві – системна проблема, яка не зникає зі звітів силовиків. У чому насправді там проблема?

Дійсно, проблем багато. Серед ключових – незадовільний контроль за збереженням лісових ресурсів, непрозорі закупівлі, недотримання процедур реалізації лісопродукції тощо. У понад 90% випадків незаконних рубок винних осіб не встановлено. Даруйте, але це звучить якось дико: ліс рубається не тишком; довкола гуде техніка, працюють бензопили. Де ж винні особи?

Проте найбільші ризики неефективного витрачання державних ресурсів пов’язані з масовим переведенням базових лісогосподарських послуг на приватний «аутсорсинг». Схема примітивна: мільярди гривень державних коштів одержують підрядні організації (ФОПи або сторонні юрособи), а власна техніка держпідприємства «Ліси України» за дешево здається в оренду тим же підрядникам або частково перебуває в простої. Тільки у 2025 році філії ДП «Ліси України» уклали договори на виконання лісозаготівельних та лісокультурних робіт на загальну суму близько 10 млрд грн.

Найцікавіше почалося, коли наші аудитори пішли перевіряти, куди саме пішли державні гроші. Але не змогли це зробити, оскільки фірм-підрядників не знайшли за місцем реєстрації.

Тобто, державні кошти пішли на рахунки фірм, які за паперами нібито все виконали, а показувати реальні витрати та людей, які начебто працювали, ніхто не збирається.

Давайте назвемо цих щасливчиків.

Щасливчика! Коли аудитори детально дослідили діяльність групи з 12 юридичних осіб, то з’ясувалося, що їх кінцевим власником виявився один і той же підприємець, члени його родини або пов’язані з ним особи – громадянин Бабенко. Цей «сімейний підряд» у 2025 році уклав з філіями ДП «Ліси України» договорів на понад 450 млн грн.

Під час аудиту Держаудитслужба виявила: 11 із 12 цих підприємств відсутні за своїми юридичними та фактичними адресами, тобто такі собі підприємства-«привиди». Можна передбачити, що більша частина отриманих державних коштів у подальшому переводилася у готівку.

Адже коли аудитори пішли аналізувати акти виконаних робіт, то виявили аномальні речі, які ставлять під сумнів реальність виконання договорів цими суб’єктами. Наприклад, одне з підприємств сімейства Бабенків у березні 2025 року задекларувало висадку 2,4 млн дерев. При цьому на підприємстві офіційно працевлаштована лише одна особа. Згідно з нормами виробітку, для виконання такого обсягу робіт потрібно було залучити щонайменше 168 працівників!

Інше підприємство з цього ж «кола» відзвітувало про висадку 3,5 млн дерев, не маючи у штаті жодного працівника. Хоча за нормативами для такої роботи потрібно щонайменше 244 працівника.

Ще один суб’єкт за повної відсутності оформленого персоналу задекларував заготівлю понад 21 тис. куб. деревини. Для виконання цього обсягу за нормативами необхідно залучити 17 професійних лісорубів.

Людей нема, але дерева тим не менш висаджено. Як це було зроблено?

Швидше за все, робота виконувалася місцевими найманими працівниками, яким платили готівкою, в обхід податку на заробітну плату.

Ці закиди про ймовірну корупцію ДП «Ліси України» може сміливо «перебити»: мовляв, до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 9 млрд грн податків та зборів. І це лише за пів року!

Аудит Держаудитслужби продемонстрував: у разі ліквідації схем із залученням фірм-посередників та фірм-привидів для надання лісогосподарських послуг, реальний фінансовий результат держпідприємства та його відрахування до державного бюджету могли б бути значно більшими. Гадаю, що належну правову оцінку ефективності роботи ДП «Ліси України» зроблять правоохоронці, яким ми передамо матеріали.

І це все на фоні мільйонних зарплат топ-менеджерів…

Я не хотіла б коментувати ці зарплати, про них і так вже багато сказано і написано. Тут варто звернути увагу на інший момент. Коли ми проаналізували відомості з заробітної плати, то виявили космічну прірву між окладами керівників та реальних працівників лісової галузі, на яких тримається вся виробнича діяльність. Ця різниця складає 20-50 разів.

«Немає такого міста, де не було б порушень»

У квітні в бюджеті Луцька аудитори виявили порушення на 800 млн грн, з яких збитків – майже 400 млн грн. А незадовго до того – у березні – колишній мер міста Ігор Поліщук пішов у відставку. Ці події якось пов’язані між собою?

Всі наші контрольні заходи планові, ми не проводимо «персоналізованих» аудитів. Наскільки мені відомо, ця відставка – просто збіг всього, в тому числі аудиту.

Можливо, виявлені порушення «підсвітили» певні моменти у Луцьку. Наприклад, як можна було із забудовниками спочатку погодитися на передачу 13% житлової площі квартир, а потім взяти лише 13 квартир? А це лише половина від тих 13%, які мали передати місту. Дивні рішення.

Якщо загалом подивитися на масив ваших перевірок муніципалітетів, в яких містах ситуація виявилася найгіршою?

Насправді немає такого міста, де не було б порушень. Я навіть би їх так не класифікувала – хто найстрашніший, а хто – молодець. Всюди є помилки: свідомі чи несвідомі.

Зараз, наприклад, перевіряємо Житомир. Одна із проблем, яку побачили в місті – заміна валідаторів у пасажирському транспорті. Місто витратило бюджетні кошти на їх встановлення, а потім прийшла якась фірма і запропонувала свої валідатори. А вже встановлені валідатори, на які витратили 3 млн грн, просто зняли. Це ж очевидне неефективне витрачання бюджетних коштів.

Якщо ми вже згадали про громадський транспорт, то чи не цікавить вас нашуміле підвищення вартості проїзду в Києві?

Я розумію, що це соціально значуще питання, яке викликало обурення та дискусії. Наскільки мені відомо, київська влада після свого анонсу вже начебто переглядає своє рішення щодо рівня підвищення ціни на проїзд у метро.

Просто там дуже цікава аргументація: київська влада відверто жонглює показником амортизації. Якщо сумарно оплата праці, соцстрахування, матеріальні та інші операційні витрати зросли за останні вісім років після попереднього підвищення тарифу лише удвічі, то амортизація – …у 10,2 раза. Була б цікава фахова думка аудиторів.

Вони можуть застосувати старий трюк: спочатку назвати максимальну вартість, а потім домовлятися про середню. Ми насправді в таких випадках дивимося, чи тариф обґрунтовано встановлений, але це суто повноваження місцевого органу виконавчої влади. Вони так вирішили і так обґрунтували.

Проте ми обговоримо це питання і, можливо, десь восени ретельніше подивимося на ці тарифи. Наприклад, в європейських містах, де дуже дороге метро, є різні опції: якщо ти протягом однієї години вийшов з метро та знову зайшов, тобі це не рахується як зняття поїздки. Також застосовується різна тарифікація для туристів, які купляють абонементи на день-три. Можливо, і київському метрополітену варто такі практики запозичити.

Крім того, будь-яке підняття тарифу повинно бути обумовлене не лише певними обставинами, але й чітко обґрунтоване.

Ви закінчили перевірку «Київавтодору». Там точно мали щось знайти!

Скажу так, що там є підстави для кримінальних справ.

Наприклад, майже всі підрядники фактично вирішили «компенсувати» ціну за логістику. Хоча, коли вони заходили на тендер, то в умовах було зафіксовано, що перевезення, вивезення, доставка матеріалів відбувається за рахунок підрядника.

Також вже відомо, що у нас «Київавтодор» раптом почав займатися нетиповою діяльністю – висадкою зелених насаджень. Хоча це функція «Київзеленбуду». Дорожня корпорація безпідставно виплатила підрядникам за такі роботи 76 млн грн! Причому висаджували різні екзотичні рослини. Більш того: коли попросили «Київзеленбуд» ці рослини взяти на баланс, той відмовився, бо їх не так посадили і не так доглядали.

Мені здається, що в умовах, коли ключові транспортні вузли столиці (особливо – мости) перебувають у критичному стані, витрачання десятків мільйонів на газони – неефективне та необдумане рішення.

«Відбудова. Зараз у нас буде єдина  база цін»

Попри війну держава активна в процесах будівництва та відбудови. Україна також має зобов’язання перед міжнародними партнерами. Минулорічне велике інтерв’ю з вами «Главком» присвятив темі витрачання коштів Ukraine Facility і можливих махінацій з ними. Які проблеми в цьому секторі будівництва досі зберігаються?

Раніше підрядник контрактувався та формував свою витратну частину. Він, наприклад, казав, що буде здійснювати певні роботи, ось такими матеріалами, йому потрібна така кількість будівельників, заробітна плата яких буде 50 тисяч на місяць. Добре. Держава погоджувалася з цими умовами, оформлювався контракт і починалося будівництво.

Але ми перевіряємо і от бачимо: єдиний соціальний внесок сплачено не з 50 тисяч, а фактично з «мінімалки» – 8 тис. грн. Куди поділася різниця?

Саме тому Держаудитслужба разом з Мінрозвитку ініціювали реформу, яку нещодавно втілив уряд, затвердивши нові підходи до визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану. Зокрема, у частині формування та виплат заробітних плат працівникам галузі. Відтепер правила будуть справедливими: держава відшкодує підряднику лише ті витрати на зарплати, які підтверджені реальними платіжками (у межах ліміту договору).

А як вирішується проблема завищення цін і на роботи, і на матеріали?

Щодо завищених цін маємо ще одну перемогу. Зараз у нас буде єдина база цін. Над нею працює Міністерство розвитку громад і територій, у якого на це є три місяці.

У базі – гранична сума, яку не можна перевищувати при калькуляції, наприклад, якогось будівництва. Якщо нам потрібен бетон 500-ї марки, ми йдемо в базу цін і дивимося граничну ціну на нього для цього регіону. Нижче купувати можемо, а вище – ні.

У нас навіть була нарада за участю громадських організацій, яким ми пояснювали наші з Мінрозвитком кроки. Бо розуміли, що до них також прийде бізнес, щоб агітувати на свій бік. Адже з такою базою дуже важко маніпулювати ціною.

Але така система функціонує в кожній державі Європейського Союзу. І якщо ви хочете відбудовувати за європейські кошти, то вам потрібна насамперед довіра партнерів і система, якій можна довіряти.

Минулого року «Главком» опублікував резонансний матеріал «Житомирський люкс». Соціальне житло для переселенців за ціною… преміальних ЖК столиці?» Вже з його назви зрозуміло, про що мова. Аналітики проєкту Dozorro виявили значне завищення цін на зведенні житла для переселенців. Згодом в цю дискусію включився колишній мер Житомира, а нині глава Держвідновлення Сергій Сухомлин. Він спростовував звинувачення. Питання безвідносно до Житомира: ця проблема типова для всієї країни?

Насправді, це складне питання. Так, у державних замовників квадратний метр житла, яке будується для наших переселенців, або яке відновлюється після прильоту, справді коштує дорожче, аніж житло у деяких комерційних забудовників.

Наприклад, вартість квадратного метра житла, що будується у Київській області за програмою відновлення, складає від 1175 до 2240 євро. Тоді як комерційна вартість квадратного метра житла в регіоні коливається в середньому від 560-950 євро. Тобто, удвічі дешевше.

Але тут треба враховувати важливий фактор. У метр житла, яке відбудовується за програмою відновлення, включено низку додаткових якісних позицій. Наприклад: врахована енергоефективність, встановлення сонячних панелей, теплових насосів, додано інклюзивний простір. А в деяких оселях навіть передбачено повне меблювання – знаю, що такі квартири вже є у Львові.

Тому проблема радше не лише у вартості квадратного метра. А й у тому, щоб забудовники та підрядники здавали об’єкти у встановлені терміни. І щоб якість цього житла відповідала як ціні, так і заявленим у проєктах характеристикам. Щоб люди, коли заселялися, бачили там не голі стіни, а готове і комфортне для проживання помешкання: з меблями, кахлями, якісними вікнами і дверима, і найголовніше – укриттям.

Микола Підвезяний, «Главком»