Дві сестрички Катя та Юля Іоргу, разом з мамою та тьотею вирішили виїхати з небезпечної Дружківки на Вінничину, але під час очікування потяга росія вдарила ракетами по переповненому вокзалу та перону у Краматорську.
За чотири роки війни звірства російських окупантів та їх воєнні злочини перетинають одну за одною червоні лінії. Але є події, які навіть у час такої кровопролитної війни, не виходять з пам’яті своєю продуманою антилюдяністю.
Трагедія сталась вранці 8 квітня 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У цей момент на станції перебували близько 4000 людей, які чекали на евакуаційні потяги через наближення лінії фронту. Служба безпеки України та міжнародні правозахисні організації кваліфікували цю атаку як воєнний злочин і терористичний акт проти цивільного населення.
Російські війська завдали удару балістичною ракетою «Точка-У» з касетною бойовою частиною. Касетний блок здетонував у повітрі, випустивши близько 50 суббоєприпасів, які розлетілися на тисячі осколків та накрили площу залізничного вокзалу, платформ та привокзальної площі.
Внаслідок обстрілу загинуло 61-63 людини (серед них 9 дітей), ще понад 120–150 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Багато постраждалих втратили кінцівки.
На уламку ракетної частини, що впав неподалік вокзалу, білою фарбою було нанесено напис російською мовою «ЗА ДЕТЕЙ».
Серед тих, хто перебував на залізничному вокзалі була й родина Іоргу. Юлі тоді було 8 років, Каті — 13.
Мама Марина з Катею вийшли на вулицю до намету, де розливали чай. Дівчата розділялися так постійно, щоб не залишати речі без нагляду. Тітка Ольга з молодшою племінницею Юлею були у приміщенні вокзалу. Чай дівчата так і не встигли випити…
Катю врятував незнайомець. Просто закрив собою випадковий чоловік, а зверху на них упав намет.
Дитині посікло осколками ноги, дівчинка отримала перелом коліна й осколок у спину. Але завдяки інтуїтивній доброті незнайомця дівчинка залишилась жива. Чоловік помер від поранень…
Катя дістала важких ран, а також психологічних травм. Але найбільшим їх болем стала втрата мами Марини.
Сестричок доправили до столичної клініки «Охматдит», де вони провели довгі місяці операцій, лікування й реабілітації.
Саме там з ними, напередодні нового 2023-го року й познайомилась Наталія Заболотна.
Заслужена діячка мистецтв, відома засновниця Art Ukraine Gallery, давно допомагає пацієнтам у «Охматдиті».
Оскільки Юля та Катя вже тоді любили малювати, то у подарунок отримали багато знарядь саме для малювання. А Наталія Пилипівна почала їх всіляко підтримувати.
Минуло чотири з половиною роки, нині Катя навчається у столичному коледжі за спеціальністю «графічний дизайн», а Юля — школярка-онлайн у рідній Дружківській школі, її вчителі працюють з різних міст України. Дівчинка каже, що їй таке навчання — до вподоби, вона відчуває себе вільною.
Днями молодшій з дівчаток — Юлі — виповнилось 13 років і «Вечірній Київ» дізнавався про життя сестер у столиці, їх мрії та захоплення.
Після трагедії у Краматорську, у дівчаток залишилась тьотя Ольга та бабуся. Така тепер їх родина.
Обидві сестрички захоплюються малюванням. Юля показала свої роботи, де експериментує зі шрифтами та кольорами.
А Катя на згадку сестрі намалювала той самий букет квітів, який Юля отримала від Наталі Заболотної.
Дівчата кажуть, що малювати у галереї для них — спокій і насолода. Вони залишають всі тривоги й переживання за стінами цього осередку мистецтва. Тут вони спілкуються з художниками, які вже відбулись, слухають їх відгуки про власні роботи й поради.
Наталія Заболотна зробила для дівчат і особливо іменинниці — справжнє свято.
«Вона святкувала свій день народження — так, як має святкувати кожна дитина: з мріями, подарунками, мистецтвом, новими зустрічами й вірою в майбутнє.
Цей день був наповнений світлом, увагою та радістю. І вчора так багато всього було вперше! Юля отримала в подарунок перші парфуми, про які вона так мріяла. В неї взяли перше в житті інтерв’ю, якого вона точно не очікувала.
Дівчинка отримала перший у житті гонорар за власну картину. Й уперше потрапила на фешн-шоу Христини Бобкової. А ще були незабутні зустрічі з талановитими й відомими людьми, щирі привітання, подарунки, усмішки та атмосфера краси в Art Ukraine Gallery.
У ці миті Юля була просто дитиною, яка святкує свій день народження. Дитиною, якій можна мріяти, радіти, захоплюватися мистецтвом і будувати плани», — зазначила засновниця Art Ukraine Gallery.
За словами Наталії Заболотної, небайдужі до долі дівчаток з Дружківки, меценати, вже зібрали чотири мільйони гривень, щоб придбати сестричкам власне житло у більш-менш безпечному місці. А поки що їх родині знімають квартиру.
Також юні художниці познайомились з легендарною скульпторкою-керамісткою Людмилою Мєшковою. Її відоме панно прикрашає штаб-квартиру ЮНЕСКО у Парижі.
Пані Людмила має болючий досвід втрат — у її квартиру у центрі Києва поцілив ворожий «шахед» 1 січня 2025-го року. Тоді загинули її сусіди, подружжя біологів, а пані Людмилі пощастило — вона отримала лише поранення, але втратила оселю.
Людмила Мєшкова подарувала Юлі керамічний медальйон, а також дала кілька мистецьких порад, коли побачила її роботи.
Попри відстань у віці — а Людмилі Мешковій ось-ось має виповнитись 90 років, вона з дівчатками була на одній хвилі. Вони зійшлися на тому, що малювати і творити — означає бути вільним і самому формувати своє життя.
Разом усієї компанією юні художниці, засновниця галереї та скульпторка пішли до храму Андрія Первозваного, на Дніпровському узвозі.
Як виявилось, керамічне зовнішнє оздоблення для церкви виконала саме Людмила Мєшкова.
