«Велике будівництво» – наймасштабніший інфраструктурний проект за всі роки незалежності України. Лише на дороги в рамках цієї президентської програми направили понад 80 млрд гривень.
Результати вражають: більш ніж 6 000 км відремонтованих державних та місцевих доріг, а ще сотні шкіл, дитячих садочків, стадіонів і об’єктів соціальної інфраструктури по всій країні. Будівництво не зупинялось, навіть, під час жорсткого локдауну. Звісно ж, з дотриманням усіх запобіжних заходів.
В рамках спецпроекту «Велике будівництво доріг«, за підтримки групи компаній «Автострада», РБК-Україна розбиралось що допомогло галузі стати чи не єдиною, яка не тільки повноцінно працювала, але й нарощувала потужності під час коронакризи та який насправді економічний та соціальний ефект створює дорожнє будівництво.
«Зшити» Україну дорогами
Національний проект «Велике будівництво» ініціював президент Володимир Зеленський восени 2019 року. Мета амбітна: в стислі терміни покращити дорожній фонд України й довести, що інфраструктура для людей може бути зовсім іншою – якісною та зручною.
Для «Укравтодору» це означало, що дороги потрібно оновлювати комплексно і системно. В цьому, за словами Олександра Кубракова, й полягала головна новація – будувати маршрутами, а не латати окремі шматки.
Торік відновлювали ключові траси Черкащини, Вінниччини, будували нові автошляхи, з’єднували Кропивницький з Кривим Рогом, а його з Запоріжжям. Поєднували Бориспіль з Маріуполем. Оновили дороги на заході України. Суттєво покращили автотраси Луганської та Донецької областей.
«2020 рік закрили з рекордним показником: оновлено та побудовано 4056 км доріг. У 2021 році наш план ще масштабніший — плануємо відновити та збудувати 4500 км державних доріг. Таким чином, вже до кінця цього року ми оновимо 37 % основної мережі доріг. Це відчутний показник, який наближує нас до ключової цілі найближчих років — відновити всю основну мережу доріг в Україні», — розповідає голова «Укравтодору» Олександр Кубраков.
«Велике будівництво» одночасно тривало на понад 300 об’єктах. Будували не тільки дороги. Споруджували й відновлювали також школи, дитячі садочки, стадіони та приймальні відділення лікарень.
Президентська програма розрахована на п’ять років і фінансується з Державного фонду регіонального розвитку та «Укравтодору». За цей час планується ввести в експлуатацію близько 24 тисяч кілометрів доріг.
Загальний обсяг п’ятирічних інвестицій в мегапроекти «Укравтодор» оцінює у понад 340 млрд гривень
Скільки саме коштів вдасться залучити на зовнішніх ринках і через міжнародні фінансові організації – поки не відомо. Але, наприклад, наприкінці 2020 року уряд вже уклав угоду з «Європейським банком реконструкції та розвитку» (ЄБРР) про залучення 450 млн євро на капремонт траси Київ-Одеса та будівництво Північного обходу Львова.
Вагому роль в реалізації програми відіграють й інвестиції бізнесу, який вже показав, що готовий взяти левову частину витрат на себе. Наприклад, інвестиції групи компаній «Автострада» – одного з найбільших учасників «Великого будівництва» – у власні потужності торік сягнули понад 100 млн доларів. Ці кошти компанія направила на спорудження нових заводів та виробничих баз, модернізацію лабораторій, поповнення парку техніки, освіту й професіональний розвиток працівників.
Потужні інвестиції, як держави, так і бізнесу дозволили Україні забезпечити 190 тисяч робочих місць як у дорожньому будівництві, так і у суміжних областях.
Все ці кроки зробили «Велике будівництво» флагманом економічного розвитку країни, переконаний заступник голови Офісу президенту та координатор програми Кирило Тимошенко.
«Досвід 2020 року показав, що нова якісна інфраструктура в Україні – це реально. Люди бачать, як змінюється країна і на що йдуть їхні податки. Це в тому числі стимул залишатися жити у цій країні. Ініціатива президента Володимира Зеленського довела, що при чітко поставлених завданнях, прописаних KPI та контролі за виконанням, можна добитися дуже конкретних результатів. Попереду нові виклики й ще цікавіші завдання», – заявив Кирило Тимошенко під час всеукраїнського форуму «Україна-30. Інфраструктура».
Будівництво доріг як драйвер економіки
Попри очевидну необхідність масштабного дорожнього будівництва, у програми є чимало критиків. Як правило, головна їх теза, що на проект пішли гроші з ковідного фонду, тоді як їх треба було спрямовувати на подолання наслідків пандемії.
Втім, економісти з Ukraine Economic Outlook проаналізували структурукоронавірусного фонду України й порівняли її з іншими країнами. Економічні експерти запевняють, що дії Кабінету міністрів не відрізняється від інших країн: крім медицини, гроші подібних фондів йдуть на виплати населенню, компенсації бізнесу, податкові пільги та вже згадані економічні проекти.
Єдина відмінність у тому, що на інфраструктуру Україна дійсно витратила більше. І обумовлено це не лише «вбитим» станом доріг, навчальних закладів та лікарень, які потрібно було екстрено відновлювати. Але й тим, що подібні інвестиції підтримують економіку та створюють чимало нових робочих місць.
Кожна гривня, вкладена в дорожнє будівництво, приносить від 5 до 8 грн в економіку коштом суміжних галузей
За словами віце-президента Національної асоціації дорожників (НАДУ) та засновника «Автостради» Максима Шкіля, кожна гривня, вкладена в дорожнє будівництво, приносить від 5 до 8 грн в економіку коштом суміжних галузей. До 60-65% інвестицій, направлених у дорожньо-будівельний сектор, повертаються в бюджет у вигляді ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ тощо.
За словами Михайла Кухара з Ukraine Economic Outlook, саме інвестиції в інфраструктуру не дозволили ВВП України впасти до 11%, утримавши падіння на рівні 3,7%. При цьому питома вага «Великого будівництва» у ВВП країни до IV кварталу зросла до 10%.
Посилення державного попиту, який повинен компенсувати спад ВВП через падіння приватного попиту в економіці, також є однією з рекомендацій МВФ по боротьбі з наслідками коронакризи, зазначає економіст.
Радник президента з економічних питань Олег Устенко теж переконаний: саме «Велике будівництво» стало необхідним заходом стимуляції української економіки у 2020 році й не дало їй впасти так сильно, як європейським сусідам, де падіння досягло 10%.
«Розвиток концесії доріг та інфраструктури може давати позитивний ефект в довгостроковій перспективі й необхідний економічний ріст, завдяки якому ВВП повинен досягти позначки в 5%», – зазначив Олег Устенко.
В цілому ж, експерти прогнозують, що при збереженні таких темпів робіт і обсягів інвестицій, ефект від програми ми будемо спостерігати ще як мінімум 5-10 років. Серед позитивних довгострокових ефектів «Великого будівництва» аналітики Київської школи економіки (KSE) називають збільшення публічного капіталу транспортної галузі, сектора поштово-кур’єрських послуг і туризму. А також скорочення часу на пересування дорогами, економію палива і витрат на ремонт і розширення можливостей бізнесу, зокрема, перспективи для появи нових підприємств.
«Окрім позитивного впливу економіку, ми маємо пам’ятати про те, що нові якісні дороги — це необхідна умова функціонування будь-якої розвинутої країни», — резюмує Олександр Кубраков.
Соціальний ефект та нові робочі місця
Не менш важливою складовою проекту є соціальний аспект: створення робочих місць, високі зарплати працівників та податкове навантаження на будівельні компанії.
За словами Володимира Зеленського, реалізація програми вже допомогла зберегти близько 190 тисяч робочих місць під час обмежувальних заходів, пов’язаних з протидією пандемії COVID-19.
Для прикладу, кількість співробітників «Автостради» у 2020 році збільшилась з 600 осіб до 2 тисяч, компанія не скоротила жодного фахівця. В період коронакризи весь штат компанії отримував 100% заробітну плату.
За словами Максима Шкіля, в компанії з самого початку її існування заклали високу планку соціальних стандартів та продовжують їх підвищувати. Як в середині компанії, так й поза неї.
“Ми довели, що є відповідальним національним бізнесом, який торік сплатив понад 500 мільйонів гривень податків. Під час пандемії виділив десятки мільйонів гривень на допомогу лікарням та підтримку медичних працівників. Так, компанія придбала і передала обласним лікарням шість апаратів штучної вентиляції легень, медичне обладнання та захисні костюми для працівників на суму близько 20 млн грн», — розповів Максим Шкіль.
Компанія створила необхідні умови й для безпечної роботи своїх співробітників з самого початку пандемії. Усі фахівці підрядника забезпечені медичним страхуванням. Під час дорожньо-будівельного сезону на виробничих ділянках чергували фельдшери. Компанія також гарантувала безкоштовне лікування для своїх працівників від СOVID-19. Робочі місця регулярно дезінфікувались професійними службами.
Усі заходи компанії, як економічні, так і соціальні дозволили на 100% виконати свої зобов’язання перед замовниками, навіть у період кризи, спричиненої коронавірусом.
Інфраструктурні заходи, підтримані українцями
Подібний соціальний ефект від президентської програми сприяв тому, що більшість українців підтримали «Велике будівництво».
Згідно з даними соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології, підтримка цієї інфраструктурної програми залишається безпрецедентно високою — 93% респондентів оцінюють її позитивно.
Крім того, 85% громадян переконані, що коронавірус – не привід зупинятися. Причому рівень підтримки великого будівництва однорідний, незалежно від регіону та електоральних уподобань.
В цілому ж можна резюмувати, що включені до програми «Велике будівництво» проекти, поза сумнівом, мають велике соціальне значення і спрямовані на підвищення якості життя в Україні. Тому цього року плани команди президента не менш амбітні: зробити ще щонайменше 6 500 км трас державного значення.