Шахраї дедалі частіше маскуються під представників Пенсійного фонду (ПФУ), судів, Національного банку України (НБУ) та інших державних установ, обіцяючи виплати, документи або вимагаючи терміново підтвердити дані. Українцям радять не переходити за підозрілими посиланнями, перевіряти сайти через офіційні джерела, не повідомляти CVV, паролі й SMS-коди та не переказувати гроші на особисті картки.
Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація (КМДА). Фахівці наголошують, що навіть якщо повідомлення виглядає максимально офіційно, його необхідно перевірити через незалежні канали зв’язку.
Як шахраї видають себе за державу
Зловмисники активно використовують авторитет державних органів, оскільки люди схильні більше довіряти повідомленням, які нібито надходять від офіційних установ. Шахрай може представитися працівником Пенсійного фонду України, Національного банку, суду, органів місцевого самоврядування або іншої державної структури.
Причому сценарії можуть бути різними. Наприклад, людині можуть повідомити, що на неї нібито чекає виклик до суду. В іншому випадку зловмисники пропонують допомогти оформити документи – від посвідчення водія до різноманітних державних послуг. Ще один популярний сценарій – повідомлення про нібито грошову виплату або допомогу від держави.
Для її отримання людину просять перейти за посиланням, заповнити форму та ввести персональні або банківські дані. Також шахраї можуть телефонувати або писати від імені державних установ і заявляти про необхідність терміново підтвердити особу, оновити інформацію чи здійснити певний платіж. Небезпека полягає в тому, що кінцевою метою може бути не отримання певної послуги, а доступ до банківського рахунку або крадіжка персональної інформації.
Фейкові сайти можуть майже не відрізнятися від справжніх
Окрему небезпеку становлять підроблені сайти державних установ. Шахраї копіюють дизайн офіційних ресурсів, використовують державну символіку, логотипи, схожі шрифти та структуру сторінок. У результаті користувач може навіть не помітити, що перебуває не на справжньому ресурсі.
Особливо уважно потрібно перевіряти адресу сайту. Шахрайський домен може відрізнятися від справжнього лише однією літерою або кількома символами. Саме тому не варто відкривати державні ресурси за посиланнями з підозрілих SMS, електронних листів або повідомлень у месенджерах.
Найбезпечніший варіант – самостійно знайти офіційний сайт потрібної установи та перейти на нього безпосередньо. Для державних ресурсів варто звертати увагу на домен gov.ua. Водночас сама наявність схожої назви чи логотипу ще не є доказом справжності сайту.
Чому шахраї змушують діяти терміново
Один із головних інструментів зловмисників – психологічний тиск. Людині можуть сказати, що потрібно діяти «прямо зараз», інакше вона втратить виплату, матиме проблеми із документами, повинна буде сплатити штраф або пропустить певний термін.
Можуть використовуватися фрази на кшталт «останній шанс», «потрібно сьогодні», «терміново підтвердьте дані» або «ваш рахунок буде заблоковано». Мета такого тиску – не залишити людині часу на перевірку інформації. Тому будь-яке повідомлення, яке змушує негайно переходити за посиланням, вводити дані чи переказувати кошти, варто сприймати як потенційно шахрайське.
Найпростіший захист – зробити паузу. Не потрібно відповідати одразу, телефонувати за номером із повідомлення або відкривати прикріплене посилання.
Як перевірити, чи справді звертається державна установа
Якщо виникли сумніви, необхідно самостійно знайти офіційні контакти відповідної установи. Наприклад, якщо повідомлення нібито надійшло від Пенсійного фонду, не варто використовувати номер телефону або посилання, які вказані у підозрілому повідомленні. Натомість потрібно самостійно знайти офіційний ресурс установи та скористатися контактами, опублікованими там.
Важливо пам’ятати, що логотип, назва державного органу та офіційний стиль повідомлення не гарантують, що перед вами справжня установа. Особливо обережними потрібно бути з інформацією, яка дозволяє отримати доступ до банківського рахунку. За жодних обставин не варто передавати незнайомим людям:
- CVV-код банківської картки;
- паролі від банкінгу;
- коди підтвердження з SMS;
- одноразові паролі;
- PIN-код картки;
- дані для входу до особистих кабінетів;
- фотографії документів без чіткої необхідності та перевірки отримувача.
Також не варто надсилати паспортні дані або іншу персональну інформацію незнайомцям у Telegram, Viber, WhatsApp чи інших месенджерах. Навіть якщо співрозмовник стверджує, що працює у державній установі, спочатку потрібно перевірити його особу та сам факт звернення.
«Державна виплата» може виявитися пасткою
Повідомлення про нібито грошову допомогу є одним із найзручніших способів зацікавити потенційну жертву. Людині можуть запропонувати отримати виплату, компенсацію, соціальну допомогу або повернення коштів. Для цього її просять перейти за посиланням і заповнити форму.
На підробленій сторінці можуть вимагати номер картки, термін її дії, CVV, номер телефону та код із SMS. Після введення цієї інформації шахраї можуть спробувати отримати доступ до коштів.
Ще одна важлива рекомендація стосується оплати державних послуг. Якщо людину просять переказати гроші на особисту банківську картку нібито для оформлення документа, прискорення процедури або отримання послуги, це має викликати серйозні підозри.
Офіційні платежі здійснюються за встановленими реквізитами, а не шляхом переказу коштів випадковому співрозмовнику в месенджері. Тому прохання «скинути гроші на картку» від імені державного органу є вагомою ознакою можливої шахрайської схеми.
Що робити, якщо вже перейшли за підозрілим посиланням
Якщо людина лише відкрила підозрілий сайт, але не вводила жодних даних, варто закрити сторінку та не взаємодіяти з нею надалі. Якщо ж були введені дані банківської картки, паролі або коди підтвердження, необхідно якнайшвидше звернутися до банку через офіційний канал та повідомити про можливу компрометацію даних.
У випадку передачі пароля його потрібно змінити, особливо якщо такий самий пароль використовується для інших сервісів. Про підозрілу активність також варто повідомити відповідні органи. КМДА рекомендує звертатися до кіберполіції через спеціальну форму на її офіційному сайті.