Україна просить партнерів про «зимовий пакет» ракет до Patriot, а схвалений США продаж 500 ракет PAC-3 MSE може розтягнутися на роки. Тим часом експерти та західні медіа називають різні оцінки запасів у Європі та різні джерела ракет, які могли б надійти найближчим часом.
РБК-Україна зібрало інформацію про наявність ракет до Patriot у відкритих джерелах і поговорило з авіаційними експертами.
Головне:
- 500 ракет PAC-3 MSE. Держдеп США 30 жовтня схвалив можливий продаж Україні 500 ракет на 2,1 млрд доларів коштом європейських партнерів, але ракети надійдуть лише через кілька років.
- Потреба України. Зеленський просив «зимовий пакет» із 100 ракет на місяць, тобто 300 на зиму, а запит Повітряних сил становить 360 ракет.
- Запаси в Європі. Німеччина з партнерами зібрала близько 35 ракет PAC-3, Польща передала «кілька», а Греція, за даними The Telegraph, має щонайменше 200 ракет PAC-2, які Україні поки не передала.
- Оцінки експертів. Анатолій Храпчинський вважає, що цієї зими допоможуть лише європейські склади, а Костянтин Криволап – що світове виробництво треба збільшувати у чотири-п’ять разів.
Скільки ракет просить Україна і про що вже вдалося домовитися
Дефіцит ракет до Patriot, які можуть збивати балістику, лишається головною проблемою української ППО впродовж усього 2026 року.
У лютому Німеччина пообіцяла Україні партію PAC-3, як писало РБК-Україна, йшлося про 35 ракет. У квітні Зеленський попередив, що через ситуацію на Близькому Сході ракети можуть передавати повільно навіть за європейські гроші.
13 липня на засіданні «коаліції охочих» він озвучив потребу в «зимовому пакеті»: 100 ракет до Patriot на місяць, тобто 300 на зиму. 23 серпня президент уточнив, що запит Повітряних сил становить 360 ракет, а світове виробництво таких ракет, за його словами, – близько 600 на рік. Він також повідомив про домовленість із канцлером Мерцем щодо 600 ракет PAC-2 на 2027-2028 роки.
У жовтні Зеленський підтвердив великий дефіцит: більшість PAC-2 і PAC-3 уже тривалий час передають на Близький Схід, а Україна не є пріоритетом номер один.
Ракети надходять зі США через програму PURL коштом Європи. За даними CNN, в Україні знову закінчилися ракети до Patriot, а США, за словами президента, постачають лише 12 таких ракет на місяць.
30 жовтня Держдеп США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет PAC-3 MSE на 2,1 млрд доларів, угоду фінансують європейські партнери. Журналіст Politico Пол МакЛірі зазначив, що після схвалення лише починаються переговори щодо контракту, тож ракети, ймовірно, надійдуть через кілька років. За даними медіа, це станеться після 2030 року.
Зеленський наголосив, що 500 ракет із розрахунку 100 на місяць вистачило б, щоб закрити небо в найближчі місяці. Він запропонував схему: партнери передають ракети зі своїх складів узимку 2026-2027 років, а потім поповнюють їх за рахунок законтрактованого й оплаченого виробництва. Наступного дня президент пояснив, що спробує «поміняти черги» з окремими партнерами: взяти в них 10, 20 чи 30 ракет під гарантії повернення з американського пакета.
Читайте також: Чому реактивні шахеди не дають Росії перевагу: інтервʼю з Киричевським
Що відомо про запаси інших держав із відкритих джерел
Повної картини запасів немає: у відкритих джерелах є лише окремі цифри. У січні Lockheed Martin і Пентагон оголосили рамкову угоду: виробництво PAC-3 MSE має зрости з приблизно 600 до понад 2000 ракет на рік упродовж семи років.
Запаси самих США, за даними The Telegraph, можуть становити менше ніж 1700 перехоплювачів. Видання також пише, що Україна отримує 95% ракет Patriot через координовану НАТО схему, у якій європейські країни фінансують закупівлю безпосередньо в США.
У Європі, за даними Bloomberg, Борис Пісторіус переконав кілька партнерів, зокрема Нідерланди, скластися приблизно на 30 ракет PAC-3, а Німеччина додала ще п’ять із запасів Бундесверу, тобто близько 35 ракет.
Польща влітку підтвердила, що за проханням США та НАТО передала Україні «кілька» перехоплювачів. РБК-Україна також писало, що Варшава розглядала передачу ще однієї партії. Там же йшлося, що, за даними Politico, європейські країни значною мірою вичерпали можливості постачати Україні Patriot.
Головним потенційним резервом The Telegraph називає Грецію та Іспанію. Греція, за даними видання, має щонайменше 200 ракет PAC-2, сертифікований 23-річний термін експлуатації яких добігає кінця.
Обсяг іспанських запасів не розголошується, а Мадрид анонсував передачу п’яти перехоплювачів. Попри тиск НАТО та ЄС, обидві країни, за даними Telegraph, більших партій не погодили. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас на переговорах в Ірландії вказувала, що в деяких країн є ракети, термін яких скоро спливе.
Читайте також: Трамп дозволив Україні виробляти ракети Patriot: що для цього потрібно та які терміни
Що кажуть експерти про запаси та можливості Європи
У питанні ракет до Patriot треба чітко розділяти політичні анонси та фізичну наявність перехоплювачів у пускових контейнерах, наголошує Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства.
«Жовтневе рішення Держдепу США про погодження продажу 500 ракет PAC-3 MSE на 2,1 млрд доларів за гроші європейських партнерів – це стратегічна історія з горизонтом постачання у 2030-2033 роках. Відтак паперовий контракт на 2030 рік не перехопить комбінований балістичний залп цієї зими», – каже Храпчинський.
Причину такого часового розриву експерт бачить у тому, що американський ОПК досі не вийшов на темпи високоінтенсивної війни. За його словами, Lockheed Martin лише масштабує виробничі лінії до 650 ракет на рік, тоді як черга замовлень розписана на 5-7 років уперед. Водночас запаси Пентагону після інтенсивних відстрілів в Україні та на Близькому Сході скоротилися до критичного для армії США рівня – близько 800 одиниць.
Росія, на думку експерта, намагається перевантажити сектори відповідальності Patriot не стільки загальною кількістю ракет на складах, скільки збільшенням кількості пускових установок для одночасного балістичного залпу. Для цього вона комбінує «Іскандери», північнокорейські KN-23, С-300/С-400 та залучає іранський ресурс.
Оскільки чекати на нові виробничі цикли у США Україна не може, перший контур рішень на цю зиму – це ракети з наявних європейських складів та заміщення американських арсеналів за круговою схемою, вважає Храпчинський. Головними операторами з реальними запасами він називає Німеччину та Польщу, меншою мірою – Нідерланди й Швецію, які вже суттєво вклалися в попередні пакети допомоги.
Окремий потенційний резерв – Іспанія та Греція, де на чергуванні переважно перебувають ракети PAC-2 GEM-T. Вони гірше працюють по балістичних цілях, ніж кінетичні PAC-3 MSE, однак їх передача могла б розвантажити сектори ППО від крилатих ракет та авіації. Це дозволило б зберегти дефіцитні MSE для перехоплення балістики, пояснює експерт.
«Запуск європейського заводу COMLOG у Німеччині на 1000 ракет GEM-T не вирішує проблему перехоплення балістичних цілей, бо Вашингтон досі тримає технологічну монополію і не дає Європі ліцензію на виробництво PAC-3 MSE», – зазначає Храпчинський.
На думку експерта, проблема має і стратегічний вимір. Європейський ОПК досі живе в логіці мирного часу, а європейські уряди фактично купують безпеку в борг у чужої економіки.
Коли вони акумулюють понад два мільярди доларів і спрямовують їх до США з очікуванням ракет через п’ять років, то допомагають масштабувати американські заводи, але самі залишаються в кінці черги Пентагону та залежать від політичної кон’юнктури у Вашингтоні. Як приклад Храпчинський наводить Швейцарію, замовлення якої на Patriot також відсунули на роки.
Тому другим паралельним напрямком, який має розвиватися одночасно з пошуком ракет для Patriot, має стати інвестування європейських коштів у власні протибалістичні програми, насамперед у франко-італійський консорціум Eurosam та комплекси SAMP/T NG з ракетами Aster 30 Block 1 NT.
Розгортання додаткових виробничих ліній MBDA та скорочення циклу виробництва Aster 30 потребують часу й інженерних зусиль.
Водночас Храпчинський пропонує Європі орієнтуватися на український досвід: як зазначає експерт, українські виробники запускають серійні лінії радарів за власні обігові кошти паралельно з випробуваннями, щоб не втрачати жодного місяця. На його думку, європейська оборонна промисловість має діяти за такою ж логікою воєнного часу.
«Масштабування виробництва Aster 30 та його локалізація в кооперації з українським ОПК – це єдиний шлях не просто закрити небо над Україною, а й дати самій Європі реальний технологічний суверенітет замість багаторічного очікування в американській черзі», – пояснив експерт.
В публічних даних майже неможливо розділити модифікації ракет: PAC-2, PAC-2 GEM-T, PAC-3, PAC-3 CRI і PAC-3 MSE, зазначає авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Patriot, за його словами, є майже в усіх європейських країнах, а також в Японії, Індонезії, на Тайвані та на Близькому Сході. Ракет у Європі виробляють мало, бо їх використовують переважно на навчальних стрільбах. За його розповіддю, торік наприкінці літа керівників Lockheed Martin і Raytheon викликали до Пентагону: вироблене не покривало потреб усього світу.
Спершу виробники мали подумати, як вийти на 2000 PAC-3 у 2030 році. Після подій в Ірані від них вимагали швидшого результату, і вони пообіцяли 750 ракет у 2026-му та вихід на 2000 до 2028 року.
«Якщо взяти навіть дві тисячі ракет, то це все одно мало. Цього не вистачає при тій кількості озброєнь, яку виробляють країни, що роблять балістичну зброю – Північна Корея, Китай, Іран, Росія. Цього однозначно не вистачає. І треба збільшувати ці кількості разів у чотири чи п’ять», – каже Криволап.
Щодо запасів у Європі Криволап підкреслює, що Україні надали чимало ракет, але в контрактах немає специфікації, скільки яких, а типи сильно різняться за вартістю й розмірами. За його словами, у пусковій установці вміщається або чотири PAC-2, або 16 PAC-3.
«Приблизно кількість ракет PAC-3 в Європі десь на рівні 200 штук. Але з цих 200 штук нам уже щось віддали. Яку точну кількість, я не скажу, не знаю. Що відомо ще більш-менш, так нормально, надійно, що в Греції є PAC-2, близько 200 штук. Є таке розуміння, що може бути в Іспанії десь така ж кількість. Але це недостовірна інформація. Вірогідність такої інформації на рівні десь третьої категорії», – пояснює експерт.
Окремо Криволап прокоментував коментар ГУР виданню NV зокрема про виробництво 80 ракет Х-101 Росією на місяць. На його думку, це послання кільком аудиторіям: західним партнерам, щоб показати, що вони не реагують на загрозу і не запускають швидко проєкт Freyja, та американцям, чий ринок протиракетної оборони заповнюватимуть інші розробки, зокрема Freyja.
Цифри ГУР, за його словами, відображають максимальні виробничі спроможності Росії, а не фактичні обсяги виробництва. Наприклад, Росія може виготовляти до 80 ракет Х-101 на місяць, однак це не означає, що вона виробляє їх у такій кількості. За оцінкою експерта, середня кількість Х-101, запущених по Україні за останній рік, становила близько 52 на місяць, а не 80.
Але не можна виключати, що Росія запускає по Україні менше озброєння, ніж виробляє, щоб накопичити його.
Сумнівною, на думку Криволапа, виглядає й інформація про накопичення 360 крилатих ракет на складах: навіть у 2022 році Росія не мала такого стратегічного запасу. Це оцінка за відкритими джерелами, вважає Криволап.
Відкриті матеріали й коментарі експертів показують, наскільки великим може бути розрив між політичними рішеннями та реальними поставками ракет. Схвалені США 500 ракет PAC-3 MSE, за оцінками журналіста Politico та інших медіа, надійдуть лише через кілька років або й після 2030-го. Україна ж просила 300-360 ракет саме на зиму, тоді як США, за словами Зеленського, зараз постачають лише 12 ракет на місяць.
Водночас виробництво PAC-3 MSE планують наростити приблизно з 600 до понад 2000 ракет на рік упродовж семи років. Але це не вирішує проблему тут і зараз. За словами президента, більшість ракет PAC-2 і PAC-3 уже тривалий час передають на Близький Схід. До того ж запаси самих США, за даними The Telegraph з посиланням на NYT, можуть становити менше ніж 1700 перехоплювачів.
Тому найближчим часом Україні доведеться шукати ракети там, де вони є, – зокрема на європейських складах, або домовлятися про обмін чергами постачання з партнерами. Про такі обміни Зеленський уже говорив: окремі країни можуть передати по 10-30 ракет. Але навіть це поки що значно менше за потребу України в 300-360 перехоплювачах. На перспективу експерти пропонують нарощувати виробництво, хоча скільки ракет насправді є в запасах європейських країн, залишається невідомим.
Питання – відповіді (FAQ):
– Скільки ракет до Patriot потрібно Україні цієї зими?
– Зеленський говорив про 300 ракет на зиму з розрахунку 100 на місяць. Запит Повітряних сил, за його словами, становить 360 ракет. Президент також казав, що 500 ракет вистачило б, щоб закрити небо в найближчі місяці.
– Коли Україна отримає 500 ракет PAC-3 MSE, які схвалили США?
– Не цієї зими. Після схвалення Держдепом лише починаються переговори щодо контракту, тож, за словами МакЛірі, ракети надійдуть через кілька років, а за даними медіа – після 2030 року. Храпчинський оцінює горизонт поставок у 2030-2033 роки.
– Де в Європі можуть бути ракети, які партнери здатні передати?
– Відомі цифри фрагментарні. За даними The Telegraph, Греція має щонайменше 200 ракет PAC-2, термін експлуатації яких добігає кінця. Обсяг іспанських запасів не розголошується, а Мадрид анонсував передачу п’яти ракет. Більших партій обидві країни, за даними видання, поки не погодили.
Храпчинський зазначає, що PAC-2 гірше працюють по балістиці, ніж PAC-3 MSE, але їх передача допомогла б розвантажити ППО від крилатих ракет і авіації. Криволап оцінює кількість PAC-3 у Європі приблизно в 200 штук і каже, що частину з них Україні вже передали.
– Як Зеленський пропонує прискорити постачання?
– Партнери мали б передати ракети зі своїх складів узимку 2026-2027 років, а потім поповнити їх за рахунок законтрактованого й оплаченого виробництва. З окремими країнами президент хоче поміняти черги: узяти в них 10, 20 чи 30 ракет під гарантії повернення з американського пакета, можливо з відсотками.