У Сумській області в 2026-2027 навчальному році офіційно діють 280 шкіл. Але частина з них існує лише на папері: у класах немає жодного учня, а вчителі ведуть уроки онлайн для дітей, які давно виїхали з регіону.
За даними департаменту освіти і науки Сумської ОДА, які він надав на запит Суспільного, 37 закладів працюють виключно дистанційно, ще 14 — у змішаному форматі. Причина одна — безпекова ситуація: частина громад області розташована в зоні активних бойових дій або під постійними обстрілами.

Масштаб проблеми видно по громадах. У 16 громадах Сумщини всі школи переведені на дистанційку, ще у восьми — працюють у змішаному режимі. У прикордонних громадах дистанційно функціонують не лише школи, а й самі органи місцевого самоврядування, які релокувалися в безпечніші місця.
Скільки грошей іде на порожні класи
На оплату праці педагогів шкіл області у 2026 році розподілили 3 545,9 млн грн освітньої субвенції. Для 16 громад, де всі заклади працюють дистанційно, передбачено 380,5 млн грн. Формула розподілу враховує кількість учнів, педагогів, наповнюваність класів і навантаження, але не форму навчання.
Експерт ГО «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко вважає, що заклади, куди діти не можуть ходити, варто закривати, а кошти передавати школам, які готові прийняти цих учнів. «Діти фізично перебувають у Сумах чи далі, можливо, у Вінниці або за кордоном. Але чомусь ми видаємо субвенцію, щоб їх навчали онлайн», — каже він.
На його думку, голови громад зацікавлені зберігати школи, бо разом із ними зберігається й сама громада — поки є освітня субвенція та соціальна дотація. Водночас він визнає, що витрати на дистанційні школи некритичні для бюджету, але закликає думати про дітей, які роками не бачили однокласників.
Чому громади тримаються за школи
Хотінська громада нині віднесена до зони активних бойових дій і релокувалася в Суми. Місцевий ліцей працює дистанційно, а діти самі захотіли навчатися в школі, якої фізично вже немає. Голова громади Микола Торяник пояснює це звичкою до вчителів і класу та ностальгією за рідною громадою.
«Якби були кращі варіанти, і батьки, і діти пішли б до сумських чи інших шкіл. Якість навчання не гірша, ніж у Сумах. 15 чи 20 кілометрів, коли йде лінія фронту, навчати дітей навіть у підвалах — це безпекова ситуація», — зазначає він.
Окремої універсальної дотації для релокованих громад законодавство не передбачає. Натомість існують механізми підтримки: додаткова дотація на повноваження органів місцевого самоврядування на територіях, що постраждали від війни, а також нова дотація 2026 року на функціонування територій, де ведуться бойові дії.
